ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2014 року Справа № 904/9422/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 р. у справі № 904/9422/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 15 803,88 грн.за участю представників:
позивача: Білей Ю.О.
відповідача: Матвєєва Т.В.
в с т а н о в и в :
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") 12 361,80 грн. плати за користування вагонами та 3 442,08 грн. збору за зберігання вантажу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 р. (суддя Загинайко Т.В.) змінено найменування відповідача з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"), в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що акти загальної форми ГУ-23 про зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг складено в порушення вимог п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, оскільки їх підписано лише представниками залізниці, а тому вони не можуть бути належними доказами викладених в них обставин.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 р. (судді Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В., Антонік С.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ДП "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 12 361,80 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 3 442,08 грн. та судові витрати.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" по прямому міжстанційному зв'язку або телефонному зв'язку. Доказів повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони, а також доказів вжиття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідачем не надано. Також суд зазначив, що надані пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірних вагонів в зв'язку з зайнятістю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким вагони не забирались. В той же час несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 р. як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 р. залишити в силі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке було перейменовано на ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", та ДП "Придніпровська залізниця" 06.11.2008 р. було укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - Договір).
За умовами Договору згідно з Статутом залізниць України та Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику (відповідачу), що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.
Згідно з п. 4 Договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.
Відповідно до п. 6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 Договору).
Пунктом 16 Договору в редакції додаткової угоди № 5а від 04.10.2011 р. передбачено, що власник колії сплачує залізниці, зокрема, плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (та на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Судами встановлено, що позивачем за накладними №№ 45012101, 45084266, 45078722, 45317682 було прийнято порожні вагони до перевезення на адресу одержувача - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
На шляху прямування вагони на підставі наказів № 352 від 29.05.2013 р., № 371 від 06.06.2013 р. були затримані на станціях Ток та Новоблочна Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем на свою під'їзну колію і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до вказаних наказів позивачем було затримано вагони №№ голова 56165020 хвіст 53468029 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4667-16-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3502 та №№ голова 58330788 хвіст 83079968 у кількості 53 вагонів, індекс поїзда 4667-25-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3001.
У журналі № 3 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 о 23 год. 00 хв. 04.06.2013 р. зареєстровано наказ № 797 про надання дозволу станції Ток Придніпровської залізниці відправити поїзд № 3501 (4667-16-4672), який був затриманий за наказом від 29.05.2013 р. № 352, з оформленням всіх необхідних документів, а також о 10 год. 00 хв. 07.06.2013 р. - наказ № 801 про надання дозволу станції Новоблочна Придніпровської залізниці відправити поїзд № 3001 (4667-25-4672), який був затриманий за наказом від 29.05.2013 р. № 352, з оформленням всіх необхідних документів.
На станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми ГУ-23 про віднесення на відповідальність вантажовласника.
За час затримки вагонів позивачем нараховано плату за користування вагонами в сумі 12 361,80 грн. за відомостями форми ГУ-46 №№ 09069639, 09069641, 09069642, 15069680, а також збір за зберігання вантажу в сумі 3 442,08 грн. за накопичувальними картками форми ФДУ-092 №№ 16069161, 11069150, які представники відповідача підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію.
Відповідач плату за користування вагонами в сумі 12 361,80 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 3 442,08 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Сервисы для юристов