ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2016 року Справа № 910/32116/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Мачульсьського Г.М., Божок В.С.за участю представників:позивачаГрицькова І.О. - довіреність від 31.12.2015 рокувідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особиШевчук М.П. - довіреність від 19.09.2016 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна Українина постановувід 14.06.2016 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/32116/15 господарського суду м. Києва за позовомФонду державного майна Українидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбуд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаМеморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945"пророзірвання договору, виселення та стягнення 22 692, 46 грн.
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2015 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбуд" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 18 083, 61 грн., та 4 608, 85 грн. - пені за період з 16.06.2015 р. до 19.10.2015 р.; розірвання договору оренди від 13.12.2005 р. № 485, укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут"; виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут" з приміщення площею 15, 25 кв.м., яке розташоване по пров. Заперечному, 2 у місті Києві та знаходиться на балансі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945".
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо внесення орендної плати, що є істотним порушенням договору оренди від 13.12.2005 р. № 485.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут" у повному обсязі сплачено заборгованість за договором оренди від 13.12.2005 р. № 485 у розмірі 22 692, 46 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2016 р. (суддя А.Б. Пригунова) позов задоволено частково, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут" із приміщення площею 15, 25 кв.м., яке розташоване по пров. Заперечному, 2 у місті Києві та знаходиться на балансі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 24, код ЄДРПОУ 02224241). В іншій частині у задоволенні позову відмовлено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фонду державного майна України судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн.
Мотивуючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки строк дії договору № 485 від 13.12.2005 року закінчився 10.01.2010 року, а розірвати можливо лише чинний договір, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання цього договору та стягнення заборгованості з орендної плати за період з 16.06.2015 року до 19.10.2015 року.
При цьому, посилаючись на приписи статті 785 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість задоволення позовних вимог в частині виселення.
За апеляційними скаргами Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбуд" Київський апеляційний господарський суд (судді: О.В. Тищенко, Р.В. Федорчук, К.В. Тарасенко) переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.06.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.
Фонд державного майна України подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року та рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2016 року скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заявник касаційної скарги зазначає, що після прийняття рішення судом першої інстанції заборгованість до державного бюджету з орендної плати та пені на момент подання апеляційної скарги була сплачена відповідачем у повному обсязі, що є підставою для припинення провадження у справі на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 13.12.2005 року між Фондом державного майна України та ТОВ «Укртехнозбут» був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 485, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення на першому поверсі будівлі площею 192, 6 кв.м. по пров. Заперечному, 2 у місті Києві, що знаходиться на балансі Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945» для розміщення офісу.
За умовами пунктів 2.1 та 2.4 розділу 2 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно у термін, вказаний у договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та підписання акта приймання - передачі майна, які підписуються одночасно. У разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 розділу 3 договору орендна плата за базовий місць оренди (жовтень 2005 року) становить 17 390,44 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плат перераховується відповідачем щомісяця не пізніше 12-го числа місяця наступного за звітним таким чином: 50 % - до Державного бюджету, 50 % - на розрахунковий рахунок третьої особи.
Відповідно до пункту 10.1 розділу 10 договору, цей договір діє з 13.12.2005 року до 11.12.2006 року включно.
З пункту 10.6 розділу 10 договору вбачається, що після закінчення строку цього договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має преважне право, за інших рівних умов на укладення нового договору на новий строк.
Відповідно до пункту 10.7 розділу 10 договору, останній припиняється в разі:- закінчення строку на який його було укладено; - банкрутства орендаря та інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
За актом приймання-передачі від 13.12.2005 року позивач передав, а відповідач прийняв приміщення на першому поверсі будівлі площею 192,6 кв.м. по пров. Заперечному, 2 у місті Києві, що знаходиться на балансі Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945».
З матеріалів справи вбачається, що на протязі дії договору сторонами вносились зміни до договору від 13.12.2005 року № 485 шляхом укладення відповідних додаткових угод.
Так, додатковим договором № 630 від 30.12.2008 року встановлено, що договір від 13.12.2005 року № 485 діє до 10.01.2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога Фонду державного майна України про стягнення з ТОВ "Укртехнозбут"заборгованості з орендної плати у розмірі 18 083, 61 грн., та 4 608, 85 грн. - пені за період з 16.06.2015 р. до 19.10.2015 р.; розірвання договору оренди від 13.12.2005 р. № 485, укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут"; виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнозбут" з приміщення площею 15, 25 кв.м., яке розташоване по пров. Заперечному, 2 у місті Києві та знаходиться на балансі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945" з підстав неналежного виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо внесення орендної плати, що є істотним порушенням договору оренди від 13.12.2005 р. № 485.
Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
За приписами частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Сервисы для юристов