ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2016 року Справа № 29/5005/7371/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Білошкап О.В., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Родовід Банк"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 рокуу справі Господарського суду№ 29/5005/7371/2012 Дніпропетровської областіза заявоюТОВ "Агро-Топ"доТОВ "Відродження"провизнання банкрутомліквідаторЛукашук Л.С.у судовому засіданні взяли участь представники :
ПАТ "Родовід Банк":не з'явилися,ТОВ "Агро-Топ":не з'явилися,ліквідатора ТОВ "Відродження" Лукашук Л.С.:Біла Т.В. (довіреність від 19.09.2016 року).
В С Т А Н О В И В :
у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №29/5005/7371/2012 про банкрутство ТОВ "Відродження" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 29.08.2012 року за заявою ТОВ "Агро-Топ" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі з вимогами ПАТ "Родовід Банк" на суму 1 113 грн. у першу чергу, на суму 11 884 917, 84 грн. у першу чергу, на суму 8 760 347, 83 грн. у четверту чергу та на суму 3 222 676, 90 грн. у шосту чергу (том 1, а.с. 190 - 191).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ліфлянчик Л.В., повноваження якої припинено ухвалою суду від 05.06.2014 року з призначенням ліквідатором у справі арбітражного керуючого Черненченка Д.А.; ухвалою суду від 04.09.2014 року припинено повноваження ліквідатора банкрута Черненченка Д.А. та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Лукашук Л.С. (том 3, а.с. 27 - 29, том 4, а.с. 30, 153 - 154).
Строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Лукашук Л.С. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 5, а.с. 99, 101 - 102, том 6, а.с. 3 - 4, 120 - 121, том 7, а.с. 125 - 126).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року погоджено продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Родовід Банк", в порядку та на умовах, визначених статтями 64, 65, 66 Закону про банкрутство, в тому числі окремими лотами, а саме: крану баштового МК 110, заводський номер 110.083.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.079.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.087.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.077.2 (том 6, а.с. 122 - 125).
19.01.2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "Родовід Банк" за вих. №22.11-б.б/707 від 18.01.2016 року про визнання недійсними (скасування) результатів аукціону (відкритих торгів) з продажу майна ТОВ "Відродження" в процедурі банкрутства, в якій заставний кредитор просив визнати недійсними результати аукціонів, проведених 28.12.2015 року Криворізькою універсальною товарною біржею, з продажу майна банкрута (лотів №№1 - 4), а саме: крану баштового МК 110, заводський номер 110.083.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.079.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.087.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.077.2; витрати ПАТ "Родовід Банк" на оплату судового збору покласти на Криворізьку універсальну товарну біржу (вх. №2895/16) (том 7, а.с.1 - 16).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року (суддя Полєв Д.М.) у задоволенні заяви ПАТ "Родовід Банк" №22.11б.б/707 від 18.01.2016 року про визнання недійсними (скасування) результатів аукціону (відкритих торгів), проведених 28.12.2015 року Криворізькою товарною біржею з продажу майна ТОВ "Відродження" (том 8, а.с. 46 - 49).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заставний кредитор ПАТ "Родовід Банк" (далі - скаржник) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.05.2016 року як таку, що винесена з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та визнати недійсними результати аукціонів, проведених 28.12.2015 року Криворізькою товарною біржею, з продажу майна ТОВ "Відродження" (лотів №№1 - 4), а саме: крану баштового МК 110, заводський номер 110.083.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.079.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.087.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.077.2; витрати ПАТ "Родовід Банк" на оплату судового збору покласти на Криворізьку універсальну товарну біржу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Чус О.В., суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у даній справі змінено шляхом викладення її в такій редакції:
"У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" №22.11б.б/707 від 18.01.2016 року про визнання недійсними (скасування) результатів аукціону (відкритих торгів), проведених 28.12.2015 року Криворізькою товарною біржею з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", відмовити" (том 8, а.с. 102 - 105).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 14.06.2016 року та визнати недійсними результати аукціонів, проведених 28.12.2015 року Криворізькою універсальною товарною біржею, з продажу майна ТОВ "Відродження" (лотів №№1 - 4), а саме: крану баштового МК 110, заводський номер 110.083.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.079.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.087.2, крану баштового МК 110, заводський номер 110.077.2; витрати ПАТ "Родовід Банк" на оплату судового збору покласти на Криворізьку універсальну товарну біржу, обґрунтовуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 51, 55, 59 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року. Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів про відмову у визнані недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу заставного майна банкрута з посиланням на обставини реалізації спірних баштових кранів за заниженими цінами, без погодження із банком-заставодержателем можливості уцінки лотів порівняно із їх початковою вартістю на попередніх аукціонах, які визнано такими, що не відбулися, та за умов недодержання організатором аукціону вимог статті 59 Закону про банкрутство до змісту оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута на веб-сайті.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ліквідатора банкрута Лукашук Л.С. - Білу Т.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 11.02.2014 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.
Згідно з частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Положеннями частин 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року передбачено, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 статті 44 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.
Згідно з частинами 1, 4 - 6, 8 статті 49 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.
Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).
Положеннями статті 58 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року визначено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону. Так, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
Сервисы для юристов