Постанова ВГСУ від 20.08.2014 року у справі №922/1294/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 922/1294/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Короткевича О. Є.(доповідач у справі), Погребняка В. Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" в особі ліквідатора Шуби В.І.на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі№ 922/1294/13за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд"пробанкрутство В судовому засіданні взяли участь представники: від ТОВ Омбілік-Трейд" - Оленцевич А.В., від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Косякевич Ю.С.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2014 року по справі №922/1294/13 (суддя Міньковський С.В.) відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення вимог ПАТ АБ "Південний" про накладення арешту.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 922/1294/13 апеляційну ПАТ АБ "Південний" задоволено, а ухвалу господарського суду Харківської області від 26.05.2013 року у справі № 922/1294/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" про забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, а саме, на квартиру №6, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 65.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" в особі ліквідатора Шуби В.І. звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 922/1294/13, а ухвалу господарського суду Харківської області від 26.05.2014 року по справі №922/1294/13 залишити в силі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2013 року порушено провадження у справі № 922/1294/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року припинено обов'язки розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" арбітражного керуючого Сугоняк О. О. та призначено розпорядником майна ТОВ "Ласуня Трейд" арбітражного керуючого Цимберова Д. І.

20.08.2013 року ухвалою господарського суду Харківської області за результатами попереднього судового засідання затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги ПАТ АБ "Південний" у розмірі 70867,86 грн. (четверта черга), 1147,00 грн. (перша черга), а також окремо до реєстру вимог кредиторів внесено відомості про майно боржника, що є предметом застави (іпотеки): квартира №6, загальною площею 49,2 кв. м., житловою площею 31,3 кв. м., розташована за адресою м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, кредитор - заставодержатель ПАТ АБ "Південний" на суму 1450047,96 грн.

21.11.2013 року стосовно боржника судом відкрито процедуру санації та зобов'язано керуючого санацією підготувати план санації. Керуючим санацією призначено Цимберова Д. І.

21.05.2014 року від ПАТ АБ "Південний" до господарського суду надійшло клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника - ТОВ "Ласуня Трейд" та визнання незаконними дій керуючого санацією.

Судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про забезпечення вимог, а скаргу на дії керуючого санацією призначено до розгляду.

Колегія суддів апеляційної інстанції із матеріалів справи встановила, що при звернені до суду з вимогою забезпечити кредиторські вимоги шляхом накладення арешту на майно, ПАТ АБ "Південний" вказав, що в межах процедури санації керуючим санацією реалізовано майно, яке знаходиться у заставі банку з порушенням приписів чинного законодавства, що також стало підставою для звернення до суду з заявою на неправомірні дії керуючого санацією.

Колегія суддів апеляційної інстанції прийняла до уваги, доводи скаржника, що за рахунок реалізації майна боржника, яке знаходиться в заставі, повинен здійснюватись розрахунок погашення вимог кредиторів боржника, однак, спірне майно реалізоване і перейшло у власність до нового власника. Так як новий власник вправі розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, що може мати наслідки - реалізації спірного майна іншими особами та призведе до неможливості повернення спірного майна до складу ліквідаційної маси та зробить неможливим подальший розрахунок з кредиторами боржника.

А також враховуючи, що скарга на дії керуючого санацією стосовно продажу спірного майна на момент прийняття рішення судом першої інстанції ще розглянута не була тому проаналізувавши всі викладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правомірно дійшла висновку, що місцевий господарський суд мав достатні правові підстави для накладення арешту на належне Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" нерухоме майно, тому судом апеляційної інстанції правомірно вжито заходів направлених на забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядження майном боржника - це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, виходячи зі змісту спеціального Закону, в процедурі розпорядження майном боржник продовжує здійснювати підприємницьку діяльність.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України, а саме позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Оскільки основною метою вищезазначених заходів забезпечення вимог кредиторів був захист прав та інтересів кредиторів, а також створення умов для збереження майнових активів боржника, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим та правомірним висновок апеляційного господарського суду про задоволення заяви забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд" в особі ліквідатора Шуби В.І. залишити без задоволення.