ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року Справа № 916/4752/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Мачульського Г.М., Коробенко Г.П.,розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки"на рішення Господарського суду Одеської області та постановувід 03.02.2016 від 19.05.2016
Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Одеської області № 916/4752/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"до комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки"простягнення 1 439 423,87 грн. за участю представників сторін:
позивача - Баландюк Р.Ф. дов. від 10.09.2015 р.,
відповідача - не з"явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 р. (суддя О.А. Демешин) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс Черьомушки" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 50 000 гривень пені, 175 980 гривень 08 коп. інфляційних, 23 390 гривень 25 коп. сплати 3% річних та 5 874 гривні 29 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 р. (судді - Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Ярош А.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, КП "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувані рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2007 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 4073 (Договір), згідно з п. 1 якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Договір діє з моменту укладення, а саме з 03.09.2007 р., та до 31 грудня 2015 р. (з урахуванням додаткових умов до Договору).
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Пунктом 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Пунктами 2.3.1, 2.3.3 Договору передбачено, що за споживачем встановлено обов'язок виконувати умови цього Договору, оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії".
Відповідно до п. 1 Додатку № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору, покази засобів обліку, відповідно до Додатку "Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 15 числа кожного місяця о 10 годині, а згідно п. 2 цього додатку передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити "Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18б (а.с.43, т.1).
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем "Акта про обсяги спожитої електроенергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії. А оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користування електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі п'яти операційних днів з дня отримання рахунку (п.п. 4, 5 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору), (а.с.44, т.1).
Відповідно до пп. 1 п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України. А у п. 10.2 Правил вказано, що споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до умов договору.
Судами встановлено, що за період з січня 2015 року по листопад 2015 року відповідачем спожито 6227250 кВт/рік електричної енергії на суму 3.387.176,32 грн. Кількість спожитої електричної енергії за період з січня 2015 р. по листопад 2015 р. підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії, які надавались відповідачем.
Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем за поставлену електричну енергію, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 134 412,84 грн., 3% річних на суму 7 302,53 грн., інфляційні витрати у розмірі 175 980,08 грн., з огляду на що слід зазначити наступне.
Сервисы для юристов