Постанова ВГСУ від 20.05.2014 року у справі №62/84

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа № 62/84

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні Інвестиції"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 04 листопада 2011 року Київського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 рокуу справі№ 62/84господарського судуміста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітальні Інвестиції"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Федерація професійних спілок України,провизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників: від позивача: Сіднєнко О.Л., від відповідача-2: Бабич О.М.,від третьої особи: Хоменко А.В., від прокуратури: Томчук М.О.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України із позовом до ПрАТ "Укрпрофтур", ТОВ "Капітальні інвестиції" про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2011 (суддя Любченко М.О.) у справі №62/84, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.), позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнового комплексу загальною площею 2115,6 кв. м, розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 150, підписаний 24.11.2004 між Українським ЗАТ та екскурсіям "Укрпрофтур" та ТОВ "Капітальні інвестиції", визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на даний майновий комплекс та витребувано його у власність держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ТОВ "Капітальні інвестиції".

ТОВ "Капітальні інвестиції" не погоджуючись із судовими рішеннями звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, ст. 43 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаржник зазначає, що господарськими судами не враховано, що прокуратурою пропущено строк позовної давності. Заступник прокурора зазначив, що прокуратурі стало відомо про порушення інтересів держави у травні 2011 року під час проведення перевірки за завданням Генеральної прокуратури України, проте в матеріалах справи знаходиться лише перша сторінка даного завдання від 31.05.2011, в якій не йде мова про спірний майновий комплекс. Натомість, у 2006 році ТОВ "Капітальні інвестиції" проходило перевірку прокуратурою Святошинського району міста Києва на предмет правомірності відчуження спірного майнового комплексу. На той час порушень виявлено не було. Також, на думку скаржника, судами в порушення ст.216 ЦК України при задоволенні віндикаційних вимог не вирішено питання щодо відшкодування добросовісному набувачеві вартості спірного майна.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.03.2014 №08.03-04/294 у зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 62/84, за результатами якого доповідачем у справі визначено суддю Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2014 касаційну скаргу у справі №62/84 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.04.2014 у зв'язку з виходом судді Плюшка І.А. з лікарняного у справі № 62/84 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 розгляд касаційної скарги відкладено.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.04.2014 у зв'язку з відпусткою судді Плюшка І.А. у справі № 62/84 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя- Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Кочерова Н.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.04.2014 розгляд касаційної скарги відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 19.05.2014 у справі № 62/84 у зв'язку з прийняттям рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 13.05.2014 №1, яким затверджено персональний склад колегій суддів, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

За статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача-2, третьої особи та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що до статутного фонду Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" Федерацією незалежних профспілок України передано, зокрема, туристичну базу "Святошино", яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 150 та на яку 24.05.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Українському ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" видано свідоцтво про право власності.

Також встановлено, що 24.11.2004 між Українським ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" як продавцем та ТОВ "Капітальні інвестиції" як покупцем укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, на підставі якого продавець продає, а покупець купує майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 150, загальною площею 2115,6 кв. м.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на спірний об'єкт набула держава Україна в особі органу, якому відповідно до Постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 №2268-ХІІ та від 01.03.1994 №3943-ХІІ надані повноваження прийняти це майно та розпоряджатись ним до визначення суб'єктів його права, тобто Фонду державного майна України, в інтересах якого і подано даний позов.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Господарські суди дійшли висновку, що на час укладення спірного договору відповідач-1 не був власником майнового комплексу, в зв'язку з чим договір купівлі-продажу майнового комплексу від 24.11.2004 суперечить вимогам чинного на момент його укладення законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Господарські суди також прийшли до висновку про наявність підстав для витребування майна на підставі ст.388 Цивільного кодексу України з незаконного володіння відповідача-2.

Також суди визнали поважною причину пропуску строку позовної давності, та застосували положення ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України.

Встановивши на підставі поданих доказів зазначені обставини, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального та процесуального права. В касаційній скарзі відповідач-2 фактично просить переоцінити вже встановлені судами обставини.

Проте, відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.