ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року Справа № 910/28070/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)
судді: Данилова М.В., Полянський А.Г.
розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р. у справі господарського суду№910/28070/15 міста Києва за позовомкомунального підприємства "Київський метрополітен"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - виселення з орендованого майна та стягнення 31 923,69грн. ОСОБА_2 дов.№167 від 25.12.2015 Безпала О.Г. дов.№149 від 15.02.2016 не з'явивсяУ зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 18.04.2016р. №08.03-04/1214 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №910/28070/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Полянський А.Г.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з позовними вимогами про виселення відповідача з орендованого майна, а саме: з нерухомого майна частини переходу площею 17,9 м2, що знаходиться на станції метро "Либідська", зобовязання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск), що належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, які знаходяться за адресою : станція метро "Либідська", загальною площею 17,9м2 та стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди від 15.10.2011 №211-У(Ор)-11 у розмірі 26667,88 грн., , пені 4987,59грн. 3% річних 268,22 грн., всього 31923,69грн.
Рішенням господарського суду м.Києва від 16.12.2015( суддя Пукшин Л.Г.),залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 (судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О., Агрикова О.В.) задоволено частково: виселено ФОП ОСОБА_1 з орендованого майна, а саме: з нерухомого майна частини переходу площею 17,9 м2, що знаходиться на станції метро "Либідська", зобовязано відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоск), що належать ФОП ОСОБА_1, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 26667,88грн. заборгованості з орендної плати, 3% річних в сумі 268,22грн. і судові витрати. В стягненні пені відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що укладений між сторонами та третьою особою договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №211-У(Ор)-11 від 15.10.2011 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено, а відтак, відсутні правові підстави для продовження користування орендарем майном метрополітену, що є підставою для задоволення позовних вимог про виселення відповідача з орендованого майна та зобов'язання демонтувати тимчасові конструкції, що йому належать. Відповідно оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.15, 16, 182, 761 ЦК України, "Положення Про Головне управління комунальної власності м. Києва" ст.ст. 33, 34 ГПК України, просить судові рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що КП "Київський метрополітен" не є повноважним розпоряджатись комунальною власністю. Крім того, позивачем були створені умисно обставини, внаслідок дій яких відповідач був позбавлений можливістю користування об'єктом оренди у відповідності до мети його використання.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.10.2011 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен", в оперативному управлінні якого перебуває майно територіальної громади (орендодавець), та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір №211-У(Ор)-11 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно, а саме частину переходу, визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) на станції метро "Либідська" для торгівлі непродовольчими товарами.
Також 15.10.2011 між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору №211-У(Ор)-11 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. Даний договір та додаткова угода №1 погоджено Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Відповідно до п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства "Київський метрополітен".
15.10.2011 сторонами Договору підписано двосторонній акт приймання-передачі нерухомого майна, яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором частину переходу станції метро "Либідська" визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском), загальною площею 17,9 м2.
Згідно з п. 9.1 Договору, Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.10.2011 до 13.10.2014.
17 жовтня 2014 року КП "Київський метрополітен" направив відповідачу повідомлення №33, у якому зазначав про те, що термін дії договору закінчився 13.10.2014, договір продовжуватись не буде та вимагав до 12.11.2014 звільнити об'єкт оренди і повернути його за актом приймання-передачі позивачу.
Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 29.04.2010 № 590/4028 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91 та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 138,50 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на серпень 2011 року складає 2479,23грн.
Згідно з п. 3.5. Договору оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, останнім днем оплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Однак, відповідачем в порушення умов договору після закінчення строку дії договору орендоване майно не звільнено, конструкції кіоску орендарем не демонтовані, не сплачувалась орендна плата, в результаті чого утворилася заборгованість за період з 10.04.2015 по 10.10.2015 у розмірі 26667,88 грн., строк виконання грошового зобов'язання по якій настав, що і стало підставою для позову орендодавця КП "Київський метрополітен".
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувались приписами статті 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Сервисы для юристов