Постанова ВГСУ від 20.04.2015 року у справі №922/2202/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 922/2202/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. (судді: Шепітько І.І., Камишева Л.М., Медуниця О.Є.) у справі№922/2202/14 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс"простягнення 176 538 грн. 39 коп.за участю представників: від позивача Александрова Т.В., довіреність №36 від 21.10.2014 р.від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р. у справі №922/2202/14 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (далі - ТОВ "Слобожанський миловар") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс" (далі - ТОВ "Хімімпекс") про стягнення 176 538 грн. 39 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане рішення мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами довів факт існування перед ним заборгованості відповідача в заявленій сумі, яка виникла внаслідок виконання ТОВ "Слобожанський миловар" зобов'язань ТОВ "Хімімпекс" за договором поставки №Н07 від 20.11.2013 р. При цьому, відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р. у справі №922/2202/14 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Господарський суд апеляційної інстанції, зокрема, прийшов до висновку про неукладеність договору про переведення боргу б/н від 20.12.2013 р., у зв'язку з чим визнав відсутніми підстави для стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, ТОВ "Слобожанський миловар" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. у справі №922/2202/14 та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р.

Обґрунтовуючи звернення з даною касаційною скаргою, позивач посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Крім того, скаржник вважає безпідставним висновок апеляційного господарського суду про неукладеність договору про переведення боргу б/н від 20.12.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Слобожанський миловар" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.04.2015 р.

В судове засідання 20.04.2015 р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. у справі №922/2202/14 та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов). Вказане закріплено в ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України.

В ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору містить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 20.11.2013 р. між ТОВ "Саббіа Груп" (постачальник) та ТОВ "Хімімпекс" (покупець) укладено договір поставки №Н07, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - натрій їдкий, який відповідає ГОСТ 2263-79, на умовах, визначених у договорі.

В подальшому, між ТОВ "Хімімпекс" (первісний боржник), ТОВ "Слобожанський миловар" (новий боржник) та ТОВ "Саббіа Груп" (кредитор) укладено договір про переведення боргу б/н від 20.12.2013 р.