Постанова ВГСУ від 20.04.2015 року у справі №910/20428/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 910/20428/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Карабаня В.Я, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.за участю представника

приватного підприємства "Вектор-М" - Федоркіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Вектор-М"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2015у справі № 910/20428/14господарського суду міста Києваза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зороківське"до приватного підприємства "Вектор-М"простягнення 145 488,67 грн.В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Зороківське" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства "Вектор-М" про стягнення 145 488,67 грн. в тому числі 118 785,62 грн. основного боргу, 16 234,29 інфляційних втрат, 10 468,76 грн. 3% річних.

В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "Зороківське" вказало про те, що ним згідно умов укладеного між сторонами договору поставки № 270901 від 21.10.2011 було поставлено приватному підприємству "Вектор-М", згідно видаткової накладної № 106 від 22.10.2011 - соняшник у кількості 21 140 т на суму 74 509,20 грн. (разом з ПДВ) та видаткової накладної № 107 від 22.10.2011 - соняшник у кількості 19,410 т на суму 68 276,42 грн.(разом з ПДВ). Посилаючись на те, що відповідач здійснив частково оплату за отриманий товар згідно платіжного доручення № 5470 від 21.02.2012 в сумі 24 000 грн., позивач просив стягнути 118 785,62 грн. основного боргу, а також нараховані на дану суму на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 16 234,29 інфляційних втрат за період жовтня 2011 до вересня 202014 року та 10 468,76 грн. 3% річних за період з 27.10.2011 по 10.09.2014 в сумі 10 468,76 грн.

Відповідач позов не визнав, у відзиві вказав про те, що у жовтні 2011 року відповідачу стало відомо про те, що за наслідками здійсненої Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Зороківське" з питання правомірності нарахування податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року (Акт № 14/23-107/35684787 від 17.06.2011) попередні угоди між позивачем і відповідачем - договори поставки № 270144 від 29.04.2011 та № 270092 від 07.04.2011 (за якими у відповідача було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на суму 130 674,75 грн.) - було визнано такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки згідно податкової звітності та даних баз державної податкової служби у товариства з обмеженою відповідальністю "Зороківське" відсутні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме:

- відсутні трудові ресурси з відповідними фахівцями, які використовувались протягом первіряємого періоду щодо здійснення продажу продукції;

- відсутні наявні виробничі потужності, транспортні засоби, матеріальні та фінансові ресурси, наявних відповідних складських приміщень;

- відсутні підтвердження щодо наявності земель, які знаходяться в користуванні та/або оренді (відсутня достатня кількість земельних площ) .

Пунктом 8.1.4 цих договорів було встановлено, що постачальник, який є виробником с/г продукції, гарантує, що товар, який є предметом даного договору, є власно виробленим останнім, на земельних ділянках, які перебувають у його власності або в користуванні (оренді, суборенді), нікому перед цим не відчужувався, і покупець є першою особою, який придбав цей товар. Пунктом 5.11 тих же договорів встановлено, що при невиконанні гарантій, визначених п. 8.1.4, постачальник зобов'язаний сплатити всі збитки покупця, які передбачаються законодавством України, у тому числі податкових, та сплатити штраф у розмірі вартості товару, щодо якого було вчинено невиконання гарантій, визначених в п. 8.1.4. Тому відповідач за договором поставки № 270901 від 21.10.2011 притримав оплату в сумі 118 785,65 грн. з метою подальшого погашення за рахунок даної суми збитків завданих позивачем, а 23.05.2012 самостійно подав до податкових органів Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до нього, та сплатив податок на додану вартість у розмірі 130 674,75 грн., таким чином відповідач вважає, що 23.05.2012 - день подачі Уточнюючого розрахунку з Розшифровками податкових зобов'язань до податкових органів у позивача виникло зобов'язання перед відповідачем з відшкодування податкових збитків у розмірі 130 674,75 грн. З урахуванням здійсненої ним заяви від 17.10.2014 про зарахування зустрічних вимог (це знятий податковий кредит), відповідач вважає, що його зобов'язання щодо сплати коштів у сумі 118 785,62 грн. за договором поставки № 270901 від 21.10.2011 є припиненим.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2014 (суддя Морозов С.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 (колегія у складі суддів: Коротун О.М., Гаврилюка О.М., Суліма В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2014 скасовано з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Стягнуто з приватного підприємства "Вектор-М" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зороківське" суму основного боргу у розмірі 118 785,62 грн., інфляційні втрати в сумі 16 234,29 грн., 3% річних в розмірі 10 468,76 грн. та 2 909,76 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з приватного підприємства "Вектор-М" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зороківське" 1 454,89 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015, приватне підприємство"Вектор-М" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 як таку, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що у позивача 23.05.2012 у день подачі відповідачем Уточнюючого розрахунку з Розшифровками виникло зобов'язання перед відповідачем з відшкодування податкових збитків у розмірі 130 674,75 грн. (це знятий податковий кредит за договорами поставки № 270092 від 07.04.2011 та № 270120 від 19.04.2011); відповідачем було надіслано 20.10.2014 на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 17-10/14 від 17.10.2014, тому позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 118 785,62 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з припиненням зобов'язання відповідача щодо сплати вказаних коштів шляхом проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Окрім того, оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 10 468,76 грн. та інфляційних втрат в розмірі 16 234,29 грн. є похідними від вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 118 785,62 грн., то відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення суми основного боргу виключає можливість задоволення позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 11.11.2014, правомірно дійшов висновку про помилковість висновків місцевого господарського суду щодо припинення зобов'язання відповідача шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, як вказано в його постанові від 10.02.2015: "перевірка договорів № 270144 від 29.04.2011 та № 270092 від 07.04.2011 в частині додержання сторонами інших вимог закону при вчиненні цих правочинів, не підлягає здійсненню у межах даної справи, оскільки предметом спору у зазначеній справі є стягнення заборгованості за договором № 270901 віл 21.10.2011. З матеріалів справи вбачається, що акт податкової перевірки було складено Володарсько-Волинською міжрайонною ДПІ Житомирської області 17.06.2011, при цьому підставою складання такого акту стали результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Зороківське", код за ЄДРПОУ 35684787 з питання правомірності нарахування податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.", договір № 270901 (який є підставою позовних вимог у даній справі) було укладено 21.10.2011 (тобто через 4 місяці після складання вказаного акту). За таких обставин апеляційний господарський суд прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 118 785,62 грн., а також нарахованих на цю суму інфляційних втрат в сумі 16 234,29 грн. та 3% річних в сумі 10 468,76 грн.

З зазначеними висновками погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають чинному законодавству та матеріалам справи. Підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Вектор-М" немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Вектор-М" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі № 910/20428/14 залишити без змін.

Головуючий В.Карабань

Судді: А.Ємельянов