Постанова ВГСУ від 20.03.2014 року у справі №5015/1105/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 5015/1105/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" від позивача: Вихованський Р.І. від відповідача: Мартинюк С.В.на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 рокуу справі№ 5015/1105/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет"доПублічного акціонерного товариства "Райффайзенбанк Аваль", в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзенбанк Аваль"простягнення 239 035, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзенбанк Аваль", в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзенбанк Аваль" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 239 035, 72 грн., яка виникла за період з 2005 по 2012 роки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2013 року позовні вимоги задоволені частково, в розмірі 117 885,08 грн. заборгованості за період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 року, з яких 89 170, 88 грн. - вартість послуг по обслуговуванню ТЦ та 28 714, 20 грн. - вартість послуг по експлуатації основних засобів.

Судом першої інстанції застосовано позовну давність (за період з 2005 року по 01.03.2009 року). Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем частково не виконані зобов'язання, які виникли з договору про спільну експлуатацію Торгового комплексу № 14/04-107 від 14.04.2005 року (далі Договір).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року була задоволена апеляційна скарга відповідача. Рішення суду першої інстанції було скасовано. В задоволенні позову було відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що у відповідача не виникло обов'язку щодо сплати всіх витрат зазначених у рахунках за 2005 - 2012 роки з посиланням при цьому на п. 5.2 Договору.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року в даній справі та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2013 року.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не вірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалів зібраних у справі.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач є власником нежитлового приміщення 5а, загальною площею 101 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Трускавець, вул.Суховоля, 54а, прим.85, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31.08.2011р. (т.4 а.с.48).

14.04.2005 року між Об'єднанням підприємств Асоціація "Трускавець-курортсервіс", правонаступником якого є позивач та Львівською обласною дирекцією Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", правонаступником якого є відповідач було укладено договір № 14/04-107 (далі Договір) про спільну експлуатацію Торгового комплексу "Власника" (позивач) та "Співвласника" (відповідач).

Згідно з п.1.1 Договору позивач зобов'язувався забезпечити відповідачу умови та надавати всі необхідні в межах цього Договору послуги для забезпечення діяльності у торговому комплексі, а відповідач зобов'язувався своєчасно відшкодовувати вартість наданих послуг позивачем, а саме пов'язаних із:

- використанням електроенергії для зовнішнього освітлення, внутрішнього освітлення, вентиляційних установок, холодильних установок, піднімального обладнання та іншого обладнання, а також витрати електроенергії, пов'язані з експлуатацією всіх інженерних мереж;

- використанням теплової енергії (централізоване теплопостачання, гаряче водопостачання);

- прибиранням комплексу, прилеглої території, миття фасадів;

- утриманням прилеглої території;

- використанням електроенергії на власні потреби;

- використанням води для загальних потреб та для власного споживання;

- експлуатацією обладнання (вентустановки, ескалатори, ліфти, холодильні машини, системи пожежотушіння, сигналізації, кабельні мережі та інше);

- витратами, пов'язаними із технічним забезпеченням передачі електроенергії, поданням з водопроводу води гарячої та холодної та приймання стічних вод до каналізації та надання теплової енергії;

- охорони комплексу;

- відшкодуванням орендної плати за землю;

- відшкодуванням витрат на забезпечення функціонування автостоянок;

- відшкодуванням інших обов'язкових платежів, пов'язаних із спільною експлуатацією майна.