Постанова ВГСУ від 19.11.2015 року у справі №902/357/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 902/357/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Комсомольське"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.09.15у справі№902/357/15господарського судуВінницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній"доПриватного акціонерного товариства "Комсомольське"

простягнення суми

за участю представників від:позивачаСтупака Н.В. (дов. від 15.07.15)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення із Приватного акціонерного товариства "Комсомольське" 60 023,15 грн., які включають в себе заборгованість, курсову різницю, пеню, штраф, 3% річних та інфляційні.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.06.15 (суддя Кожухар М.С.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Саврій В.А., суддів: Дужич С.П.,

Мамченко Ю.А.), позов задоволений частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 17032,27 грн. боргу, 28905,83 грн. суми збільшення ціни товару пропорційно курсовій різниці, 598,02 грн. пені, 3406,46 грн. штрафу, 684,99 грн. річних та 1662,9 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими актами лише в частині стягнення 28905,83 грн. суми збільшення ціни товару пропорційно курсовій різниці, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові в оскаржуваній частині відмовити. (В решті судові акти сторонами не оскаржуються, а тому, не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.)

Скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно ототожнив поняття "курс долара США до гривні" та "курс гривні до долара США", що не відповідає встановленим сторонами умовам п.3.7 Договору, оскільки, курс долара до гривні не ідентичний курсу гривні до долара і не збільшився, а зменшився порівняно з тим, що був на час підписання договору.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з клопотанням про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що він задіяний на викладацькій роботі в час, на який призначене судове засідання. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки з його змісту вбачається, що сторона належно повідомлена про час та місце засідання суду, а участь представників сторін при розгляді справи в суді касаційної інстанції не є обов'язковими та не можуть бути підставою для відкладення розгляду справи. Крім того враховуючи матеріали справи в частині розгляду справи в судах попередніх інстанцій, подання клопотань про відкладення розгляду справи є стратегією захисту відповідача, а відтак, його клопотання про відкладення не свідчить про наявність дійсних підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 03.04.13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" (продавець) та Приватне акціонерне товариство "Комсомольське" (покупець) уклали договір №3/04-К, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язується продати та відвантажити погодженими партіями продукцію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару).

Згідно п.1.2. Договору загальна сума договору становить 7680,00 (сім тисяч шістсот вісімдесят грн.) з ПДВ, але у будь якому разі точно складається з сум всіх додатків, специфікацій, видаткових накладних. Відповідно до п.3.1 договору, форма оплати - безготівкова. Грошові кошти перераховуються в безготівковій формі на поточний рахунок продавця.

У разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні (офіційний курс НБУ) ціна товару, визначена на момент підписання відповідного додатку, специфікації або видаткової накладної (у разі, якщо специфікація не підписувалася), змінюється пропорційно такому збільшенню на день фактичної оплати конкретної партії товару, а у разі несплати отриманого товару в строк, зазначений в договорі, додатку або специфікації, на день виставлення вимоги про виконання зобов'язання або на день звернення з позовною заявою до господарського суду, на вибір продавця. Пропорційне збільшення ціни товару у разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні, не потребує додаткового узгодження між сторонами, підписання додаткових угод та доповнень до даного Договору, та сплачується покупцем на вимогу продавця (п. 3.7 Договору).

Пунктами п. 4.6 та 4.7 Договору передбачений порядок нарахування та розмір штрафу і пені за неналежне виконання зобов'язань.

На виконання умов договору, на підставі видаткових накладних № 44 від 09.04.13 та №268 від 30.08.13 позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму

19336,27 грн. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу 2304,00 грн., що сторонами не заперечується.

Судами стягнута з відповідача сума заборгованості, а також інфляційні, 3% річних, пеня та штраф, нараховані на неї. Судові акти в цій частині не оскаржуються, а тому не перевіряються Вищим господарським судом України та підлягають залишенню без змін.

Крім того, судами стягнуто з відповідача також 28905,83 грн. курсової різниці, яка і є предметом оскарження у суді касаційної інстанції. Стягуючи цю суму, суди виходили з того, що позивачем правомірно, у відповідності до п. 3.7. Договору, проведено перерахунок вартості переданого, але не оплаченого відповідачем товару.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів. Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 3.7 Договору сторони передбачили, що в разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні (офіційний курс НБУ) ціна товару, визначена на момент підписання відповідного додатку, специфікації або видаткової накладної (у разі, якщо специфікація не підписувалася), змінюється пропорційно такому збільшенню на день фактичної оплати конкретної партії товару, а у разі несплати отриманого товару в строк, зазначений в договорі, додатку або специфікації, на день виставлення вимоги про виконання зобов'язання або на день звернення з позовною заявою до господарського суду, на вибір продавця. Пропорційне збільшення ціни товару у разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні, не потребує додаткового узгодження між сторонами, підписання додаткових угод та доповнень до даного Договору, та сплачується покупцем на вимогу продавця.

Судами (на підставі дослідження та аналізу доказів) встановлено, що курсова різниця складає 28905,83 грн., тому ця сума була правомірно стягнута з відповідача.

Доводи позивача про безпідставність ототожнення поняття "курс долара США до гривні" та "курс гривні до долара США", не заслуговують на увагу, оскільки єдина різниця між цими поняттями - порядок написання, але в будь-якому випадку принцип пропорційності зберігається, що не заважає провести пропорційний обрахунок курсової різниці внаслідок знецінення національної валюти. Тим більше, умови договору передбачають збільшення ціни за умови зміни курсу, а не за умови збільшення курсу долара США до гривні.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.