Постанова ВГСУ від 19.10.2016 року у справі №915/705/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 915/705/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - ОСОБА_4; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановуОдеського апеляційного господарського суду від08.06.2016та на додаткову постановуОдеського апеляційного господарського судувід08.06.2016у справі№ 915/705/15за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5доУправління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської радипростягнення 279 375, 60 грн

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про стягнення вартості поліпшень орендованого майна в розмірі 279 375, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2015 порушено провадження у справі № 915/705/15 за позовом ФОП ОСОБА_5 до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про стягнення 279 375, 60 грн.

До прийняття рішення по суті спору ФОП ОСОБА_5 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 139 918, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Васильєва Л.І.) від 30.03.2016 позов задоволено, суд стягнув з Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на користь ФОП ОСОБА_5. 139 918, 00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Лисенко В.А.) від 08.06.2016 рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2016 скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, ФОП ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2016.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2016 (колегія суддів у складі: суддя ОСОБА_6 - головуючий, судді О. М. Сибіга, А. Г. Полянський) касаційну скаргу ФОП ОСОБА_5 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2016.

На адресу суду 26.09.2016 від Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких Управління просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ФОП ОСОБА_5 та залишити без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016.

Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.09.2016 № 08.03-04/4367 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 915/705/15 в результаті якого, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.09.2016 для розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_5 у справі № 915/705/15 визначено колегію суддів у складі: суддя В. І. Студенець - головуючий, судді Б. М. Грек, В. В. Палій.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2016 касаційну скаргу призначено до розгляду на 12.10.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 розгляд касаційної скарги відкладено на 19.10.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Фондом комунальної власності Миколаївської міської ради (в подальшому Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради - орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 19.05.2003 № 5396 з угодами про зміни, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення міської комунальної власності на підставі розпорядження від 14.05.2003 126-р, розташоване на території: м.Миколаїв, район - КЖЕП "Дружба" за адресою АДРЕСА_1 площею 265,10 кв.м. на першому поверсі для використання під кафе-бар (кафе-закусочна з 01.06.2008 за угодою про зміни до договору), вартість приміщення складає 78 600, 00 грн.

Пунктом 5.4 договору оренди визначено, що орендар зобов'язався своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна тільки з письмового дозволу орендодавця.

З дозволу орендодавця орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості (пункт 6.3 договору оренди).

Згідно з пунктом 7.4 договору оренди орендодавець зобов'язався відшкодувати орендарю вартість зроблених останнім невідокремлених поліпшень орендованого майна за наявності дозволу орендодавця на такі поліпшення в межах суми приросту вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.

Відповідно до пункту 10.1 договору оренди його укладено строком на 5 років, тобто з 19.05.2003 року до 19.05.2008 року включно. З урахуванням укладення сторонами угод про зміни до договору оренди нерухомого майна від 19.05.2003 року в період з 01.06.2008 року по 20.11.2010 року та в період з 20.11.2011 року по 20.10.2013 року, договір оренди було пролонговано сторонами на 2 роки 11 місяців. За пунктом 10.6 договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця до закінчення строку чинності договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження цього договору. Так як такої заяви від жодної сторони надано не було, заперечень щодо пролонгації дії цього договору на теперішній час висловлено не було, то з урахуванням фактичного виконання сторонами договірних орендних зобов'язань, в тому числі, шляхом сплати орендної плати, судами попередніх інстанції встановлено обставини щодо наявності між сторонами на момент звернення позивача до суду правовідносин за вказаним договором оренди.

У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а відокремлені поліпшення - власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлених поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (п. 10.5 договору оренди).

Угодою від 20.11.2010 року про зміни в договір оренди нерухомого майна від 19.05.2003 року, доповнено пункт 10.7 договору наступним змістом: "У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендодавця. Орендодавець не компенсує орендарю вартість поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем".

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ФОП ОСОБА_5 до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про стягнення вартості поліпшень орендованого майна в розмірі 139 318, 00 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов про стягнення вартості поліпшень орендованого майна, виходив з того, що відповідно до висновку від 23.12.2015 №82 експерт підтвердив факт виконання позивачем робіт по поліпшенню орендованого на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 19.05.2003 № 5396 нежитлового приміщення площею 252,10 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та той факт, що ці поліпшення є невід'ємними. Також експертом встановлено,що вартість орендованого на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна збільшилась на 139 918, 00 грн.