Постанова ВГСУ від 19.10.2016 року у справі №905/1567/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 905/1567/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016та на рішеннягосподарського суду Донецької області від 26.10.2015у справі№905/1567/15 господарського суду Донецької області за позовомДарницької районної в місті Києві державної адміністраціїдо1. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс";за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунального підприємства "Позняки-Інвест УКБ Дарницького району міста Києва"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання договорів іпотеки недійсними та зобов'язання вчинити дії в судовому засіданні взяли участь представники: - Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Масеха Б.О., - ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" Стоян М.М., - ТОВ "Інекон-Сервіс" повідомлений, але не з'явився, - КП "Позняки-Інвест УКБ Дарницького району міста Києва" повідомлений, але не з'явився, - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костюков Д.І., в судовому засіданні взяли участь представники:

- Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Масеха Б.О.,

- ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" Стоян М.М.,

- ТОВ "Інекон-Сервіс" повідомлений, але не з'явився,

- КП "Позняки-Інвест УКБ Дарницького району міста Києва" повідомлений, але не з'явився,

- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костюков Д.І.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2015 у справі №905/1567/15 (суддя Сковородіна О.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (судді: Будко Н.В., Агапов О.Л., Ушенко Л.В.), частково задоволений позов Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" (надалі ПАТ "КБ "Південкомбанк"/скаржник/відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" (надалі ТОВ "Інекон"), за участю третіх осіб; за рішенням, визнано недійсними: іпотечний договір другої черги № 3883-21Ю/4 від 19.07.2011, укладений між ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" та ТОВ "Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2146; іпотечний договір № 3883-21Ю/5 від 18.07.2011, укладений між ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" та ТОВ "Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2120; іпотечний договір № 3883-21Ю/6 від 31.08.2012, укладений між ПАТ "Південкомбанк" та ТОВ "Спільне українсько-чеське підприємство з іноземними інвестиціями "Інекон-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2670; в решті позовних вимог у позові відмовлено.

Відповідач 1, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову в оскаржуваних частинах скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач 02.06.2016 через канцелярію Вищого господарського суду України надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечував проти її задоволення, просив рішення та постанову залишити без змін. Крім того, 06.09.2016, через канцелярію Вищого господарського суду України представник позивача надав письмові додаткові пояснення по справі.

06.06.2016 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому фонд підтримує доводи касаційної скарги, просить її задовольнити. 29.06.2016 від Фонду надійшли пояснення щодо поданої касаційної скарги відповідача 1.

17.06.2016, 24.06.2016 від скаржника надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

24.06.2016 від позивача у справі також до суду касаційної інстанції надійшли пояснення стосовно поданої відповідачем 1 касаційної скарги.

Крім того, 29.06.2016, через канцелярію Вищого господарського суду України Товариство з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" подало до суду касаційної інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Розглянувши заявлене клопотання суд касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, оскільки ст. 79 ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі; зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним; при цьому, ст. 79 ГПК України не передбачає зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням Верховним Судом України звернення до Конституційного Суду України щодо відповідності (конституційності) законодавства.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимоги позивача про визнання недійсними іпотечних договорів, укладених між відповідачем 1 та відповідачем 2. В обґрунтування підстав позову, позивач посилається на те, що відповідач 2 не мав повноважень на передачу майнових прав на незавершене будівництво в іпотеку, оскільки не був власником таких прав, та не мав статусу забудовника (замовника) об'єктів нерухомого майна для вчинення відповідних дій.

Суди попередніх інстанцій погодилися із доводами позивача, наведеними в обґрунтування підстав позову, та задовольнили частково позовні вимоги в частині визнання спірних іпотечних договорів недійсними, з чим не вбачає підстав не погодитися суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до приписів п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з положеннями постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки, предметом даного спору є вимоги позивача про визнання недійсними іпотечних договорів з підстав недотримання сторонами при їх укладенні вимог чинного законодавства, а саме: неподання ТОВ "Інекон-Сервіс" документів, що підтверджують набуття ним у майбутньому права власності на передане в іпотеку майно, та, відповідно, відсутності у ТОВ "Інекон-Сервіс" права на розпорядження переданим ним в іпотеку майном, при розгляді даного спору слід дослідити вимоги чинного на час їх укладення законодавства, які регулюють іпотечні правовідносини, порядок укладення іпотечних договорів, за якими в іпотеку передаються майнові права на недобудоване майно, порядок їх посвідчення, тощо.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

Відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва. Обтяження майнових прав іпотекодавця на такий предмет іпотеки підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що взаємні права та обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту його нотаріального посвідчення.