ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року Справа № 904/10331/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2016за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Миртех"провизнання недійсним договору № 14053т від 25.07.2014у справі№ 904/10331/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миртех"доПриватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"простягнення 5259057,56 грн. за договором поставки № 14053т від 25.07.2014за участю представників сторін:
позивача за зустрічним позовом: не з'явились
відповідача за зустрічним позовом: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
01.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Миртех" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 5259057,56 грн. за договором поставки № 14053т від 25.07.2014.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2015 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 904/10331/15, призначено розгляд справи на 22.12.2015.
11.07.2016 Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртех" про визнання недійсним договору № 14053т від 25.07.2014.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 у справі № 904/10331/15 (головуючий суддя Воронько В.Д., судді Татарчук В.О., Васильєв О.Ю.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 (головуючий суддя Подобєд І.М., судді: Величко Н.Л., Березкіна О.В.), відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 у справі № 904/10331/15, прийняти нове рішення, яким передати питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом на новий розгляд до місцевого господарського суду.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, вважаючи помилковим висновок судів про подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони не скористались передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Однак, право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням.
Відповідно до частини 5 статті 22 та частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Частиною 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Таким чином, подання зустрічного позову можливе лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Відповідно до пунктів 3.15., 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Суд першої інстанції, відмовляючи Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" у прийнятті зустрічного позову, вказує на те, що зустрічна позовна заява подана після початку розгляду справи по суті, що не відповідає приписам частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України.
Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2015 порушено провадження у справі № 904/10331/15 та призначено розгляд справи на 22.12.2015.
На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.12.2015 оголошувалась перерва до 06.01.2016, у судовому засіданні 06.01.2016 оголошувалась перерва до 13.01.2016.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 на підставі статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.02.2016 та продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 16.02.2016.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 зупинено провадження у справі до набрання постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 у адміністративній справі № 804/10018/15 законної сили.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 скасовано та направлено матеріали справи до господарського суду для подальшого розгляду.
Сервисы для юристов