ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2015 року Справа № 920/4/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову та на рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року господарського суду Сумської області від 12.03.2015 рокуу справі господарського судуСумської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДержавного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"простягнення 226 920,70 грн., в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Демчук О.В.,- відповідача:Колесников І.Г.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про стягнення 135100,16 грн. пені, 62259,31 грн. інфляційних втрат, 29561,23 грн.- 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №13/2443-ТЕ-29 щодо оплати природного газу.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.03.2015 року (суддя Котельницька І.Л.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18558,38 грн. пені, 7434,04 грн. -3% річних, 564,15 грн. інфляційних втрат та 902,24 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючий, судді: Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення місцевого господарського суду від 17.03.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від18.05.2015 року та рішення Господарського суду Сумської області від 17.03.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Укарїни" (продавець) та Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) був укладений договір №13/2443-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого, продавець зобов"язується передати у власність покупцю у 2013 році імпортований природний газ, а покупець зобов"язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного договору.
Розділом 6 договору, сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків за природний газ. Так, п.6.1 договору передбачено, що оплата за газ, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору, покупець зобов"язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу у січні-квітні 2013 року та червні-грудні 2013 року природний газ на загальну суму 4095760,19 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу і не заперечується сторонами.
В подальшому, між ПАТ "Нафтогаз України", Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", Управлінням Державної казначейської служби у Сумській області та Головним фінансовим управлінням Сумської облдержадміністрації з метою організації проведення взаєморозрахунків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету та надання пільг, субсидій та компенсацій" були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету (далі - спільне протокольне рішення), відповідно до умов яких сторони погодили, що отримані від Департаменту фінансів Сумської області державної адміністрації кошти на пільги та субсидії, ДП "Авіакон" перерахує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за природний газ 2013 року згідно з договором від 28.12.2012р. №13/2443-ТЕ-29 (а.с. 49-92 т.1).
На виконання спільних протокольних рішень, позивачу було перераховано наступні кошти: 304753,00 грн. за січень 2013 року; 300972,00 грн. за лютий 2013 року; 289958,00 грн. за березень 2013 року, 172917,00 грн. за квітень 2013 року, 780883,00 грн. за травень-грудень 2013 року.
Решта сума вартості поставленого відповідачу природного газу за договором у розмірі 1200154,19 грн. була сплачена Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за рахунок коштів підприємства, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.93-97 т.1)
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 135100,16 грн. пені, 62259,31 грн. інфляційних втрат, 29561,23 грн. - 3% річних, нарахованих за порушення відповідачем грошових зобов"язань за договором купівлі-продажу природного газу №13/2443-ТЕ-29 в частині оплати вартості природного газу.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що стягненню підлягають штрафні та фінансові санкції, нараховані позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов"язань тільки за природний газ, поставлений у січні, лютому та частину грудня 2013 року, у розмірі 18558,38 грн. пені, 7434,04 грн. -3% річних, 564,15 грн. інфляційних втрат; прострочення грошового зобов"язання за природний газ поставлений за укладеним договором в інші місяці відсутні, оскільки уклавши спільні протокольні рішення сторони тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором купівлі-продажу природного газу №13/2443-ТЕ-29.
Втім, колегія суддів з вказаними висновками попередніх судових інстанцій не може погодитись повністю з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Колегія суддів відзначає, що судами попередніх інстанцій, при вирішенні даного спору, правомірно було взято до уваги укладені між сторонами спільні протокольні рішення, за якими сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, і за відсутності порушення проведення порядку та строків оплати за укладеними спільними протокольними рішеннями, відсутності підстави для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору поставки природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.
Втім, взявши до уваги спільні протокольні рішення, суди попередніх інстанцій не врахували те, що дія вказаних договорів поширювалась не на всю вартість природного газу поставленого за договором у конкретно визначений місяць поставки, у зв"язку з чим судами не було встановлено у якому розмірі, за який місяць і з якого моменту мало місце прострочення відповідача щодо оплати вартості природного газу у певні періоди.
Сервисы для юристов