ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2015 року Справа № 911/5455/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Прокопанич Г.К.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргузаступника прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського судувід25.06.2015у справі№911/5455/14Господарського суду Київської областіза позовомзаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Славутицької міської ради Київської областідо1. Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді"про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути комунальне майноза участю
- позивача:Савенко А.В. (довіреність від 17.08.2015)- відповідача-2:1) Панкратов В.С. (довіреність від 18.02.2015) 2) Василенко О.Л. (в.о. директора)- прокуратури:Рудак О.В. (посвідчення № 000365 від 20.07.2012),
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Славутицької міської ради Київської області (далі - позивач), заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) просив визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, №138 від 31.10.2013, укладений між Центром професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області (далі - відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" (далі - відповідач-2), а також зобов'язати останнього звільнити та повернути частину нежитлового приміщення, інженерних споруд та комунікацій вартістю 217 441,00 грн., розташованих за адресою: вул. 77 Гвардійської Дивізії, 3, м. Славутич, Київська область. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не мав права передавати в оренду об'єкт освіти - нерухоме майно не для здійснення навчально-виховної діяльності та без рішення органу місцевого самоврядування.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2015 (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.), в позові відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати вказані вище судові рішення та прийняти нове, про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2, вказуючи на законність прийнятих рішень, просить залишити їх без змін.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Славутицької міської ради Київської області №751-48-IV від 06.10.2005 "Про надання дозволу на передачу в оренду об'єктів майна комунальної власності" позивача уповноважено укладати договори оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.
Рішенням Славутицької міської ради Київської області №354-11-VI від 09.09.2011 затверджено статут відповідача-1, відповідно до якого він створений шляхом реорганізації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату відділу освіти м. Славутича і знаходиться у комунальній власності.
Відповідно до п.1.3. статуту, засновником відповідача-1 є Славутицька міська рада Київської області. Відповідач-1 підпорядкований позивачу. Встановлено, що Статут передбачає право відповідача-1 здавати в оренду рухоме та нерухоме майно, що не використовується під час організації та ведення навчально-виховного процесу за умови, що це не призведе до погіршення якості навчального процесу та безпечних умов навчання згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, затвердженого рішенням Славутицької міської ради №550-41-ІV від 15.12.2004 зі змінами та доповненнями від 24.06.2011, та від 24.05.2013, оренда комунального майна здійснюється на конкурсних засадах, договір без погодження Відділом комунальної власності вважається недійсним.
Відповідно до п.п.2.1 цього Положення орендодавці зобов'язані щомісячно надавати відділу комунальної власності реєстри об'єктів комунального майна, які можуть бути передані в оренду. Інформація щодо об'єктів оприлюднюється у місцевій газеті, ТРК "Славутич", сайті міської ради.
Позивач надав відомості щодо об'єктів нерухомого майна, яке може бути передане в оренду, в тому числі майно за оспорюваним договором, і у місцевій газеті №40 (777) від 03.10.2013 був розміщений перелік цих об'єктів, що можуть бути надані в оренду.
У зв'язку з отриманням лише однієї заяви 31.10.2013 між відповідачем-1 (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) було укладено спірний договір №138 оренди нерухомого майна, що знаходиться Київська обл., м. Славутич, вул. 77 Гвардійської Дивізії, 3, належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутич і знаходиться на балансі позивача, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, площею 176,4 кв.м в тому числі 158,4 кв.м, міст загального користування 18 кв.м, що є невід'ємною частиною (надалі об'єкт) і знаходиться на балансі орендодавця, строком до 30.09.2016.
Цей договір оренди був погоджений Відділом комунальної власності, послуг та приватизації Славутицької міської ради, підписаний та скріплений печатками - Заступником міського голови та заступником позивача.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що відповідач-1 був уповноважений укладати спірний договір оренди. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції і погоджуючись з ним, своє рішення мотивував також тим, що законодавством про освіту передбачена можливість передачі в оренду об'єктів освіти.
Однак із такими висновками судів погодитись не можна виходячи із наступного.
Відповідно до ч.4 ст.61 Закону України "Про освіту" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
В п.8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796, в категорії "Інші послуги" вказано надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Проте передача в оренду об'єктів освіти можлива у разі відсутності законодавчо визначених заборон.
Так, прокурор у своєму позові посилався на порушення при укладенні спірного договору положень ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту".
Згідно цієї норми об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Апеляційний суд приймаючи постанову виходив із того, що відповідно до пояснень відповідача-1 спірне приміщення використовувалось як цех ручної деревообробки у тому числі для навчання учнів професії "Столяр будівельний"; під час навчання, відповідачем-2, під наглядом професійних майстрів відповідача-1, надавались практичні та навчальні послуги з цієї галузі. Проте в зв'язку з тим, що за даним профілем кількість учнів суттєво зменшилась, відповідач-1 не отримав відповідної ліцензії, тому приміщення, що мають окремий вхід, у навчально-виховному процесі не використовувались. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача пояснив, що численність осіб, що навчаються у місті значно знизилась, а в зв'язку з підвищенням комунальних послуг, позивач надає перелік об'єктів, що може бути переданий в користування на умовах оренди для нормального функціонування установ та недопущення їх руйнування.
Перевіряючи згідно вимог частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи суд касаційної інстанції виходить із наступного.
Сервисы для юристов