ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2014 рокуСправа № 916/144/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Демидової А.М.,
суддів Воліка І.М.,
Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_2, учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К"на рішеннягосподарського суду Одеської області від 01.04.2014 р. (суддя: Горячук Н.О.)та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 р. (судді: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Петров М.С.)у справі№916/144/14 господарського суду Одеської областіза позовомОСОБА_2, учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" 2.Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"провизнання недійсним договору порукиза участю представників: від позивачане з'явились від відповідача 1не з'явились від відповідача 2Мазурок К.В., довіреність №74/14 від 29.01.2014 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2014 р. у справі №916/144/14 в задоволенні позову ОСОБА_2, учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" (далі - ОСОБА_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" (далі - ТОВ "Ланжерон і К") та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про визнання недійсним договору поруки б/н від 16.08.2006 р. відмовлено, у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 р. у справі №916/144/14 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована, як спливом строку позовної давності, так і відсутністю підстав для задоволення позову по суті, а саме тим, що директор ТОВ "Ланжерон і К", підписуючи оспорюваний договір, діяв в межах повноважень, наданих йому статутом товариства та чинним законодавством України.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 р., рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2014 р. у справі №916/144/14 та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Волік І.М., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 19.08.2014 р.
В судове засідання 19.08.2014 р. з'явився представник відповідача 2.
Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача 1.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити оскаржувані судові акти без змін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача 2, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.08.2006 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ТОВ "Ланжерон і К" (поручитель) укладено договір поруки б/н, за умовами якого відповідач 1 прийняв на себе зобов`язання відповідати перед відповідачем 2 по зобов'язанням ОСОБА_5 (боржник), які виникають з кредитного договору №014/0077/74/63192 від 16.08.2006 р., в повному обсязі.
Сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, тобто на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, що закріплено в п. 2.1, 3.1 вищевказаного договору.
Крім того, пунктом 2.2. договору поруки б/н від 16.08.2006 р. передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування кредитор має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання поручителем.
Предметом спору по судовій справі №916/144/14 є позовні вимоги про визнання вищевказаного договору поруки б/н від 16.08.2006 р. недійсним.
Сервисы для юристов