Постанова ВГСУ від 19.08.2014 року у справі №5017/2286/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 5017/2286/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційні скаргиТОВ "Вадіта", засновників ТОВ "Вадіта" ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ПАТ "ВТБ Банк"на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року господарського суду Одеської області від 22.05.2014 рокуу справі господарського суду № 5017/2286/2012 Одеської областіза заявою ПАТ "ВТБ Банк"до ТОВ "Вадіта"про визнання банкрутомрозпорядник майнаХайло М.В.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Вадіта":не з'явились,ОСОБА_4:не з'явились,ОСОБА_5:не з'явились,ОСОБА_6:не з'явились,ОСОБА_9:не з'явились,ПАТ "ВТБ Банк":не з'явились,ПАТ "Креді Агріколь Банк":Кондратюк О.А. (довіреність №10200/34 від 04.03.2014 року).В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012 року (суддя Бахарєв Б.О.) порушено провадження у справі №5017/2286/2012 про банкрутство ТОВ "Вадіта" (далі - боржника) за заявою ПАТ "ВТБ Банк" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лясковця О.В. (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року, поряд з іншим, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 80 199 610, 89 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази публікації надати суду (том 1, а.с. 158-160).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вадіта" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №61 (4947) від 02.04.2013 року (том 2, а.с. 36).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2013 року, поряд з іншим, усунено арбітражного керуючого Лясковця О.В. від виконання обов'язків розпорядника майна та виконуючого обов'язки керівника ТОВ "Вадіта" (пункт 1 ухвали), призначено розпорядником майна ТОВ "Вадіта" арбітражного керуючого Хайла М.В. (пункт 2 ухвали), зобов'язано розпорядника майна Хайла М.В. надати суду витребувані документи згідно переліку (пункт 7 ухвали) (том 5, а.с. 117-120).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року, ухвалу господарського суду Одеської області від 01.08.2013 року скасовано в частині пунктів 1 - 5 її резолютивної частини та викладено їх у такій редакції, зокрема, пункт 1: "Усунути арбітражного керуючого Лясковця Олексія Володимировича (свідоцтво НОМЕР_1 від 28.02.2013 року) від виконання обов'язків розпорядника майна та виконуючого обов'язки керівника ТОВ "Вадіта" (ідентифікаційний код 25414493)."; пункт 2: "Призначити розпорядником майна ТОВ "Вадіта" (ідентифікаційний код 25414493) арбітражного керуючого Хайла Миколу Володимировича, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2 від 06.02.2013 року.". В решті ухвалу господарського суду Одеської області від 01.08.2013 року у справі №5017/2286/2012 залишено без змін (том 5, а.с. 128 - 134, том 12, а.с. 61 - 65).

12.02.2014 року у судовому засіданні з розгляду спірних вимог кредиторів боржника, поряд з іншими конкурсними вимогами, було розглянуто конкурсні вимоги ОСОБА_9 згідно поданих ним заяв від 05.06.2013 року на суму 1 973 971, 62 грн. та від 17.06.2013 року на таку ж суму (вх. №3-788/13, №3-816/13, том 3, а.с. 86-97, 125-128), заяви від 11.10.2013 року на суму 10 323 164, 40 грн. (вх. №3-1285/13, том 6, а.с. 3-12).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 року, зокрема, відмовлено у визнанні грошових вимог ОСОБА_9 на суму 1 973 971, 62 грн. згідно заяви від 05.06.2013 року та на суму 10 323 164, 40 грн. згідно заяви від 11.10.2013 року, як таких, що заявлені по закінченні строку на їх подання відповідно до статті 14 Закону про банкрутство (том 10, а.с. 163-180, том 14, а.с. 39-44).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Вадіта", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, ухвалено вважати такими, що не розглядаються та є погашеними (том 10, а.с. 181 - 187).

06.05.2014 року ОСОБА_9 в особі представника за довіреністю ОСОБА_12 подано до суду першої інстанції заяву від 14.04.2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року про відмову ОСОБА_9 у задоволенні заяв про визнання грошових вимог до ТОВ "Вадіта" від 05.06.2013 року на суму 1 973 971, 62 грн. та від 11.10.2013 року на суму 10 323 164, 40 грн. та ухвали господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №5017/2286/2012 та їх скасування, а також прийняття рішення про задоволення заяв ОСОБА_9 про визнання грошових вимог до боржника від 05.06.2013 року на суму 1 973 971, 62 грн. та від 11.10.2013 року на суму 10 323 164, 40 грн. (вх. №3-661/14) (том 15, а.с. 3 - 54).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року (суддя Зеленов Г.М.) задоволено частково заяву ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області про затвердження реєстру вимог кредиторів від 12.02.2014 року та ухвали господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року про відмову ОСОБА_9 у задоволенні заяв про визнання грошових вимог до боржника від 05.06.2013 року на суму 1 973 971, 62 грн. та від 11.10.2013 року на суму 10 323 164, 40 грн. у даній справі, скасовано пункт 17 ухвали господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року в частині відмови ОСОБА_9 у задоволенні заяви про визнання грошових вимог до боржника від 05.06.2013 року на суму 1 973 971, 62 грн., визнано ОСОБА_9 конкурсним кредитором ТОВ "Вадіта" з грошовими вимогами на суму 1 975 692, 10 грн., з яких 1 720, 50 грн. (перша черга) та 1 973 971, 62 грн. (четверта черга), зобов'язано розпорядника майном боржника внести до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги ОСОБА_9 на загальну суму 1 975 692, 10 грн., в іншій частині заявлених ОСОБА_9 вимог відмовлено (том 15, а.с. 84 - 87).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор - ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал місцевого господарського суду про розгляд вимог кредиторів в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_9 та про затвердження реєстру вимог кредиторів у даній справі, мотивуючи тим, що ОСОБА_9 не доведено належними та достатніми доказами у справі факту наявності обставин, які є нововиявленими в розумінні статті 112 ГПК України та можуть бути підставою для перегляду в порядку розділу XIII ГПК України прийнятих судом першої інстанції рішень за результатами розгляду спірних грошових вимог ОСОБА_9 та внесення їх до реєстру вимог кредиторів (матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року у справі №5017/2286/2012, а.с. 142 - 155).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Пироговського В.Т., суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року у справі - без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Вадіта", засновники ТОВ "Вадіта" ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Вищого господарського суду України з єдиною касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду, аргументуючи порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 129 Конституції України, статей 32 - 35 ГПК України. За твердженням скаржників, судами першої та апеляційної інстанцій незаконно прийнято до уваги, як доказ обґрунтованості кредиторських вимог ОСОБА_9 до боржника, неналежно засвідчену копію додаткового рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08.08.2013 року у справі №1522/27378/13, яке, при цьому, не набрало законної сили.

Також, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року та ухвалою суду першої інстанції від 22.05.2014 року, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся ініціюючий кредитор, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року про відмову ОСОБА_9 у задоволенні заяв про визнання грошових вимог до боржника від 05.06.2013 року на суму 1 973 971, 62 грн. та від 11.10.2013 року на суму 10 323 164, 40 грн. та ухвали господарського суду Одеської області від 12.02.2014 року про затвердження реєстру вимог кредиторів у даній справі, обґрунтовуючи порушенням судами статей 112, 113 ГПК України. Касаційна скарга мотивована тим, що факт направлення 24.04.2013 року ОСОБА_9 до господарського суду Одеської області заяви про визнання кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 1 973 971, 62 грн. з доданими до неї документами поштовим відправленням, що вбачається із листа Одеської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 10.02.2014 року за вих. №07-81-391, не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки такі обставини були відомі ОСОБА_9 на момент розгляду його грошових вимог по суті судом першої інстанції у судовому засіданні від 12.02.2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2014 року, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представника ПАТ "Креді Агріколь Банк" Кондратюк О.А., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Вадіта", засновників ТОВ "Вадіта" ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "ВТБ Банк", виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктами 2, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не можу вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до господарського суду зі заявою про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, заявник повинен довести належними та допустимими доказами у справі наявність сукупності всіх трьох умов, що є ознаками існування нововиявлених обставин, в тому числі й те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. При цьому, результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судами встановлено порушення провадження у даній справі 06.08.2012 року, проведення підготовчого судового засідання 26.02.2013 року та публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство в газеті "Урядовий кур'єр" №61 (4947) від 02.04.2013 року (том 1, а.с. 1, 158-160, том 2, а.с. 36).