ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2016 року Справа № 18/208
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Могил С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016р. за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 18/208 господарського суду міста Києва за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Міністерства охорони здоров'я України, Державного підприємства "Укрвакцина", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору та стягнення 123551066,47 грн.,
за участю представників:
Прокуратури: Рядчик А.В., посв. № 025990 від 05.05.2014р.,
ВДВС: Артемчук Т.В., дов. № 20-22/705 від 30.12.2015р.,
Позивача: Станецька О.В., дов. № 4723/9/22-16 від 29.06.2016р.,
Відповідача 1: не з'явився,
Відповідача 2: не з'явився,
Відповідача 3: Селіфонов В.В., дов. № 5 від 03.12.2015р.
В с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. у справі №18/208 за позовом Заступника Генерального прокурора України (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, Позивач) до Міністерства охорони здоров'я України (далі - Мінохорониздоров'я, Відповідач 1), Державного підприємства "Укрвакцина" (далі - ДП "Укрвакцина", Відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (далі - ТОВ "Інтерфарм", Відповідач 3) позов Прокурора задоволено, а саме: визнано недійсним рішення Постійного тендерного комітету Мінохорониздоров'я, оформлене протоколом від 28.01.2009р. № 3, в частині обрання ТОВ "Інтерфарм" переможцем торгів на здійснення закупівлі вакцини "Пентаксим", а також визнано недійсним з моменту укладення: договір № 1/2 від 05.02.2009р. на поставку вакцини "Пентаксим", укладений між Мінохорониздоров'я, ДП "Укрвакцина" і ТОВ "Інтерфарм", а також додаткові угоди до нього, та стягнуто з ТОВ "Інтерфарм" в дохід держави 123551066,47 грн. Також, цим же судовим рішенням було стягнуто з Мінохорониздоров'я, ДП "Укрвакцина" і ТОВ "Інтерфарм", з кожного, в дохід Державного бюджету України по 8556,66 грн. державного мита та по 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного судового рішення від 18.10.2011р. у справі №18/208, яке набрало законної сили 21.11.2011р., господарським судом міста Києва 13.12.2011р. було видано відповідні накази №№ 18/208, дійсні для пред'явлення до виконання до 21.11.2012р.
В наступному, ТОВ "Інтерфарм" 28.07.2015р. подало до господарського суду міста Києва скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС), у якій просило визнати дії Головного державного виконавця ВДВС щодо відкриття виконавчого провадження №47795737 з примусового виконання наказів господарського суду міста Києва № 18/208 від 13.12.2011р. та накладення арешту на грошові кошти і майно ТОВ "Інтерфарм" незаконними, скасувати постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження № 47795737 від 11.06.2015р. та постанову ВДВС про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 11.06.2015р., винесену в рамках виконавчого провадження №47795737, а також, скасувати постанову від 22.06.2015р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 12355106,65 грн., винесену в рамках виконавчого провадження № 47795737, та постанову про арешт коштів боржника від 22.06.2015р., винесену в рамках виконавчого провадження №47795737.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. скаргу ТОВ "Інтерфарм" задоволено повністю - визнано дії Головного державного виконавця ВДВС щодо відкриття виконавчого провадження № 47795737 про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.12.2011р. у справі № 18/208 та накладення арешту на грошові кошти і майно ТОВ "Інтерфарм" незаконними, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 47795737 від 11.06.2015р. з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.12.2011р. № 18/208 про стягнення з ТОВ "Інтерфарм" 123551066,47 грн., скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.06.2015р., винесену в рамках виконавчого провадження № 47795737, скасовано постанову про арешт коштів боржника від 22.06.2015р., винесену в рамках виконавчого провадження № 47795737 та скасовано постанову від 22.06.2015р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 12355106,65 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016р. ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. скасовано, і в задоволенні скарги ТОВ "Інтерфарм" на дії ВДВС, відмовлено.
У поданій касаційній скарзі та поясненнях до неї, ТОВ "Інтерфарм", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 25, 26, 50 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), ст.ст. 41, 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Прокурор, у поданих до суду письмових поясненнях по справі, посилаючись на безпідставність вимог та доводів ТОВ "Інтерфарм", викладених у касаційній скарзі, просив відмовити у її задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Звертаючись із скаргою на дії ВДВС по відкриттю виконавчого провадження у справі, накладення арешту на майно, грошові кошти боржника та стягнення виконавчого збору, ТОВ "Інтерфарм", посилаючись на ст.ст. 22, 25, 26, 49, 50 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 14, 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1212 ГПК України, і на те, що грошові вимоги КМУ до ТОВ "Інтерфарм" за рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. у справі № 18/208, на підставі якого 13.12.2011р. і було видано оскаржувані накази, в силу приписів ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є погашеними, оскільки КМУ, як стягувач коштів, не звертався з відповідними кредиторськими вимогами в межах справи № 5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ "Інтерфарм", а тому, відповідно, вважало, що у нього, як боржника, відсутній обов'язок сплати таких коштів, тоді як і сам термін пред'явлення до виконання наказів було встановлено до 21.11.2012р., а виконавче провадження за цими наказами було закінчено ВДВС 11.01.2014р., тому дії ВДВС по відкриттю виконавчого провадження у справі 11.06.2015р. з виконання наказів господарського суду міста Києва від 13.12.2011р., вважало незаконними.
Суд першої інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 14, 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 22, 25, 26, 49, 50 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 1212 ГПК України, та обставин справи, встановивши, що ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012р. було порушено провадження у справі № 5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ "Інтерфарм" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, про що в офіційному виданні було опубліковане відповідне оголошення, ухвалою попереднього засідання цього ж суду від 30.01.2013р. було затверджено реєстр вимог кредиторів, серед яких відсутні кредиторські вимоги КМУ до ТОВ "Інтерфарм", та встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, а постановою суду від 17.09.2013р. ТОВ "Інтерфарм" було визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, скасовано арешт майна боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження ним, про що мало місце оприлюднення в офіційному виданні, у зв'язку з чим, виконавче провадження по виконанню наказів господарського суду міста Києва від 13.12.2011р. у справі № 18/208 11.01.2014р. було закрито, а самі накази було повернуто до суду, тоді як КМУ з відповідними вимогами про погашення заборгованості, встановленої рішенням у справі № 18/208, на виконання якого і було видано накази від 13.12.2011р., в процедурі банкрутства ТОВ "Інтерфарм" не звертався, дійшов висновків про те, що в силу приписів ч. 2 ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги КМУ по стягненню заборгованості, встановленої рішенням господарського суду від 18.10.2011р. у даній справі за наказами від 13.12.2011р. слід вважати погашеними і такими, що не підлягають виконанню, а з огляду ще й на те, що саме відкриття державним виконавцем ВДВС у червні 2015 року виконавчого провадження по виконанню вказаних наказів поза межами, встановленого для цього частиною 1 ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження" строку, яке суперечить приписам частини 1 ст. 25 та частини 1 ст. 25 цього ж Закону, визнав незаконним, задовольнивши з цих підстав відповідну скаргу ТОВ "Інтерфарм".
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та приймаючи нове рішення - про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Інтерфарм", з посиланням на встановлені судом обставини справи і, зокрема, про те, що в ухвалі від 19.06.2014р. про припинення провадження у справі № 5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ "Інтерфарм" не було зазначено про погашення вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк, тоді як вимоги, підтверджені наказами господарського суду № 18/208 від 13.12.2011р., не були задоволені повністю або частково, а також, виходячи з системного тлумачення статей 22, 23 і 50 ЗУ "Про виконавче провадження" про обчислення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, та терміну звернення Прокурора - 03.06.2015р. із заявою про відкриття виконавчого провадження та вчинення передбачених законодавством відповідних дій, дійшов висновку про те, що вказані накази господарського суду могли бути пред'явленими до виконання до 19.06.2015р., у зв'язку з чим, скаргу ТОВ "Інтерфарм" визнав необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Статтею 1212 ГПК України передбачена можливість оскарження стягувачем, боржником або прокурором дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
Сервисы для юристов