Постанова ВГСУ від 19.06.2014 року у справі №926/969/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 926/969/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційних скаргТовариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд", Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 рокуу справі№ 926/969/13господарського судуЧернівецької областіза позовомВижницької міської радидо 1. Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд"про визнання договору № 15 про переведення боргу недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мацьоцький О.І. дов. №10 від 17.06.2014 року- відповідачів:ДП "Чернівецький облавтодор": не з'явився, ТОВ "Автошляхбуд": не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Вижницька міська рада звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом до дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" (далі за текстом - ДП "Чернівецький облавтодор") та товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд" (далі за текстом - ТОВ "Автошляхбуд") про визнання договору № 15 про переведення боргу недійсним.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 року у справі № 926/969/13 позовні вимоги Вижницької міської ради задоволено: визнано недійсним укладений між Вижницькою міською радою, ДП "Чернівецький облавтодор" та ТОВ "Атошляхбуд" договір № 15 про переведення боргу від 25.08.2010 року.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Чернівецький облавтодор" та ТОВ "Атошляхбуд" звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року у справі № 926/969/13 апеляційні скарги ДП "Чернівецький облавтодор" та ТОВ "Атошляхбуд" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ДП "Чернівецький облавтодор" та ТОВ "Атошляхбуд" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року у справі № 926/969/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 17, 26, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 92, 203, 228, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 24, 75, 78 Господарського кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року № 03-05/818 для розгляду касаційних скарг у справі № 926/969/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., завантаженістю суддів Дроботової Т.Б. та Волковицької Н.О., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

16.06.2014 року на адресу Вищого господарського суду України надійшла заява від ТОВ "Автошляхбуд" про розгляд справи без його участі, яке задоволено колегією судідв.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.08.2010 року ТОВ "Автошляхбуд" (первісний боржник), Вижницькою міською радою (новий боржник) та ДП "Чернівецький облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір № 15 про переведення боргу, відповідно до п. 1 якою, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у грошових зобов'язаннях, що виникають із договору поставки № 30 від 17.08.2009 року, укладеного між первісним боржником та кредитором на суму 386 117, 84 грн., договором транспортного-обслуговування № 47 від 18.08.2009 року, укладеним між первісним боржником та філією "Вижницький райавтодор" кредитора на суму 8 023 грн., та зобов'язанням яке виникло із поставки пічного палива філією "Сторожинецький автодор" кредитора первісному боржнику на підставі накладної філії "Сторожинецький автодор" кредитора № 108 від 31.08.2009 року та довіреності первісного боржника № 51 від 28.08.2009 року на суму 9 564 грн. (надалі іменуються "Основні договори").

Відповідно до п. 2 вказаного вище Договору первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе в повному об'ємі зобов'язання за основними договорами, та розмір яких становить 403 704, 84 грн. (чотириста три тисячі сімсот чотири гривні вісімдесят чотири копійки), а новий боржник погоджується виконати зазначені зобов'язання на користь кредитора.

Пунктом 13 Договору сторони узгодили, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором та укладеним на його виконання правочинами.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України закріплено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 19 Конституції України, з якими кореспондуються положення ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування", закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.