ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2015 року Справа № 904/9163/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Волковицької Н.О. за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика"на постановувід 17.03.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/9163/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КР-ЛЕГІОН" провизнання недійсним договоруВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КР-ЛЕГІОН" про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг №3292 від 11.07.2013 на підставі частини 5 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України як такого, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2015 (суддя А.Є. Соловйова), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (головуючий суддя Р.М. Бахмат, судді О.С. Євстигнеєв, І.М. Кощеєв), в позові відмовлено.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 33, 43, пункту 7 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, статей 11, 16, 202, частини 5 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України.
Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача, що саме факти систематичного розкрадання майна птахофабрики на загальну суму 414273,20 грн свідчать про відсутність підстав стверджувати, що забезпечення не проникнення на об'єкт охорони, що передано позивачем під охорону, а також організація та забезпечення цілодобової охорони об'єкта від розкрадань за договором про надання охоронних послуг №3292 від 11.07.2013 насправді є метою вказаного договору, тобто цей договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі та відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити СТОВ "Донецька птахофабрика" у задоволенні його касаційної скарги у повному обсязі.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 11.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КР-ЛЕГІОН" (Охоронне агентство) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю " Донецька птахофабрика" (Замовник) було укладено договір №3292 про надання охоронних послуг.
Відповідно до пункту 2.1 договору охоронне агентство зобов'язується забезпечити не проникнення на об'єкт охорони, що передається замовником під охорону згідно акта прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству згідно протоколу погодження договірної ціни, що є додатком № 3 до договору.
Об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною (пункту 2.2).
Згідно пункту 2.3 договору охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток №1 до договору) та згідно інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток №2) система охорони, регламент несення служби на постах об'єкту та дислокація постів спільно визначається охоронним агентством та замовником.
Додаток № 1 та додаток № 2 підписуються замовником та охоронним агентством разом з договором. Зміни та доповнення у додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін (пункт 2.4).
Перед прийняттям об'єкта замовника під охорону сторонами складається акт обстеження технічного стану об'єкту (додаток 5). Після складання і підписання акта технічного стану об'єкта замовник передає об'єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двохстороннього акту (додаток 4) (пункт 2.5 договору).
Пунктом 7.1 договору, сторони погодили, що сума оплати по цьому договору визначається на підставі розрахунку, який додається до договору (додаток №3).
Охоронне агентство забезпечує охорону надання одночасним перебуванням на об'єкті охорони 18 охоронців. Оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним. Охоронне агентство зобов'язано надавати замовникові акт про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо виконаного в акті. У разі не підписання замовником акта протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином. (пункти 7.2 - 7.5 договору).
Наданий позивачем договір №3292 про надання охоронних послуг від 11.07.2013 та додатки до нього викладені в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписані позивачем та відповідачем, скріплені печатками позивача та відповідача, а отже є укладений.
Також судами встановлено, що відповідачем на виконання умов договору №3292 про надання охоронних послуг від 11.07.2013, здійснювалась охорона об'єкта позивача, що зокрема підтверджується підписаними без заперечень позивачем та відповідачем та скріпленими печатками позивача та відповідача актами здачі - приймання виконаних робіт по договору №3292 від 11.07.2013 за 31.07.2013, 30.09.2013, 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 31.05.2014, що відповідно до пункту 7.5 договору є підтвердженням надання послуг належним чином; журналами прийому/здачі під охорону приміщень (складів) та об'єктів (посту) №4 ПФ "Донецька" (с. Рівнопіль) та посту №2, в яких відображається дні і години взяття об'єкту під охорону; актом звірки розрахунків №000000011 від 24.09.2013, складеним між ТОВ "КР-ЛЕГІОН" та СТОВ "ДОНЕЦЬКА ПТАХОФАБРИКА" про звірку взаєморозрахунків по договору №3292 від 11.07.2013.
Згідно зі статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Таким чином, встановивши факт здійснення сторонами дій спрямованих на реальне виконання спірного договору про надання охоронних послуг суди обґрунтовано спростували посилання позивача на те, що спірний договір укладений без наміру створити правові наслідки, що обумовлювалися ним.
Доводи позивача про факт систематичних крадіжок касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки вказані обставини можуть свідчити про неякісне виконання обов'язків по договору, а не про відсутність наміру сторін його виконувати взагалі.
Відповідач у даному випадку помилково ототожнює недосягнення бажаного результату із наміром створення правових наслідків.
Отже матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Сервисы для юристов