ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2017 року Справа № 917/401/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.за участю представників:позивачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином)відповідачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином)прокуратурине з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином)від ОСОБА_4ОСОБА_5 дов. від 30.05.2016розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 19.12.2016у справі №917/401/16 господарського суду Полтавської областіза позовомСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"доГоловного управління Держгеокадастру у Полтавській областіза участюПрокуратури Полтавської областіпровизнання поновленим договору оренди землі
В С Т А Н О В И В :
Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим договору оренди землі від 27.03.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 11,9931 га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2025 на умовах додаткової угоди до даного договору (в редакції заяви про зміну предмету позову № 244 від 24.05.2016).
Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулось до господарського суду Полтавської області з клопотанням про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4.
Вищевказане клопотання обґрунтовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.01.2016 №805-СГ було передано ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 11,9931 га.
Господарський суд Полтавської області розглянувши вищевказане клопотання - відмовив у його задоволенні, вказавши, що воно не вмотивоване.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 (суддя Бунякіна Г.І.), позовні вимоги задоволено.
Визнано поновленим договір оренди землі від 27.03.2014, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 15.04.2014 за № 5366298, на земельну ділянку площею 11,9931 га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2025 на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом № 201 від 29.04.2015.
Особа, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_4, вважаючи, що місцевим господарським судом не вирішено питання про його права та обов'язки, з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 (колегія суддів: головуючий Камишева Л.М., судді Івакіна В.О., Хачатрян В.С.), провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Припиняючи провадження за апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції вказав про те, що ОСОБА_4 не є стороною договору оренди земельної ділянки 27.03.2014, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 ніяким чином не стосується його прав та обов'язків.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2016 вказану ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж суду.
Під час нового розгляду справи Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від 19.12.2016 (головуючий суддя Тихий П.В., судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 припинив з огляду на те, що рішення господарського суду Полтавської області не порушує права ОСОБА_4 та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувались.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2017, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Від заступника прокурора Полтавської області надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких останній зазначає про те, що ухвала апеляційного суду є незаконною та просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_4
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 19.04.2017 представника скаржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження у касаційному порядку є ухвала апеляційного господарського суду про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.
До складу учасників судового процесу, згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, входять сторони, якими є позивач та відповідач, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.
Стаття 91 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, якими є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Сервисы для юристов