ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2017 року Справа № 914/542/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіНєсвєтової Н.М. (доповідач), суддів:Селіваненко В.П., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Приватне творчо-видавниче підприємство редакція Всеукраїнського політичного журналу "Державність" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 рокуу справі№ 914/542/16 Господарського суду Львівської області за позовомприватного підприємства "Приватне творчо-видавниче підприємство редакція Всеукраїнського політичного журналу "Державність" доприватного акціонерного товариства "Львівська книжкова фабрика "Атлас" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" простягнення 50 700 грн та зобов'язання виконати умови договору № 76 від 25.06.2014
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_4,
відповідача: не з'явися,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Приватне творчо-видавниче підприємство редакція Всеукраїнського політичного журналу "Державність" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Львівська книжкова фабрика "Атлас" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" про стягнення 50 700 грн, з яких 10 000,00 грн пеня за неналежне виконання договору; 3 300,00 грн вартість привласненого відповідачем 150 кг паперу; 30 000,00 грн збитки, яких зазнав позивач в результаті не виставлення книги у продаж в книгарні та всеукраїнські ярмарки; 5 000,00 грн моральна шкода, яку зазнав автор внаслідок не виставлення книги у продаж та всеукраїнські ярмарки; 2 400,00 грн відсотки від депозитного вкладу, який міг би отримати позивач, не знявши кошти на часткову оплату послуг з виготовлення тиражу книг та зобов'язання виконати умови договору № 76 від 25.06.2014.
Рішенням Господарського суду від 13.06.2016, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 14.09.2016, позов задоволено частково; зобов'язано ПАТ "Львівська книжкова фабрика "Атлас" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" виконати умови п. 1.1 Угоди №76 від 25.06.2014, а саме надати поліграфпослуги з виготовлення книги, автор ОСОБА_4, найменування "ІНФОРМАЦІЯ_1", тиражем 1000 примірників, форматом 60х84/16 обсяг 31,75 фіз. др.арк., 508 сторінок; стягнуто з ПАТ "Львівська книжкова фабрика "Атлас" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" на користь ПП "Приватне творчо-видавниче підприємство редакція Всекраїнського політичного журналу "Державність" 1 218,00 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, ПП "Приватне творчо-видавниче підприємство редакція Всеукраїнського політичного журналу "Державність" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду від 14.09.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.06.2014 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено Угоду №76 (далі - Угода), відповідно до п. 1.1 якої замовник здає, виконавець приймає замовлення і зобов'язується надати поліграфпослуги з виготовлення книги за зам. №268-13, автор ОСОБА_4, найменування "ІНФОРМАЦІЯ_1", тираж 1000 прим., формат 60х84/16 обсяг 31,75 фіз.др.арк. (508 стор.), тип видання 7БЦ з пр.пл., кількість фарб: текст 1+1, обкладинка - форзац чистий. Папір на текст: замовника; папір на обкладинку: виконавця; папір на форзац: офс., 120г/м2 виконавця, картон 2мм. виконавця; плівки виконавця.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 3.2. Угоди, замовник зобов'язується надати виконавцю файли і макет підписаного до друку видання, придбати папір, картон, інші матеріали, які надає замовнику за 1 місяць до здачі готового тиражу, провести попередню оплату в розмірі 50% від повної вартості з виготовлення тиражу, кінцевий розрахунок з виконавцем - до відвантаження готової продукції.
Відповідач, згідно п. 2.4. Угоди, взяв на себе зобов'язання виготовити тираж протягом 1 місяця при умові здачі замовником всіх необхідних до друку матеріалів і виконання п. 3.2.
За надання поліграфпослуг відповідно до умов Угоди замовник оплачує виконавцю 18 300,00 грн без ПДВ (п. 3.1. Угоди).
Відповідно до п.7.1 Угоди, вона набуває чинності з моменту її підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ній.
Платіжним дорученням № 6 від 25.06.2014 позивач перерахував відповідачу 10 000,00 грн (більш ніж 50% від повної оплати вартості). Також, 25.06.2014 позивач передав відповідачу файли і електронний варіант макету книги "ІНФОРМАЦІЯ_1", автора ОСОБА_4
Факт отримання відповідачем файлів та електронного варіанту макету книги підтверджується листами Львівської книжкової фабрики, які були адресовані позивачу №105 від 24.07.2014, №138 від 01.09.2014, №170 від 02.12.2014, з яких вбачається, що відповідач приступив до виконання замовлення, вирізавши певну кількість аркушів книги.
Позивач стверджував, що ним було виконано всі умови угоди №76 від 25.06.2014, відповідач, в свою чергу, не виконав своїх зобов'язань, чим завдав позивачу збитки, що і спричинило звернення до суду з позовом про зобов'язання виконати умови угоди №76 від 25.06.2014 та стягнення 50 700,00 грн, а саме 10 000,00 грн. пені, 3 300,00 грн вартості 150 кг паперу, 30 000,00 грн збитків, 2 400,00 грн відсотків від депозитного вкладу та 5 000,00 грн моральної шкоди.
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, встановив недоведеність належними та допустимими доказами наявності обов'язку сплати на користь позивача пені в сумі 10 000,00 грн, 3 300,00 грн вартості привласненого відповідачем 150 кг паперу, 30 000,00 грн збитків, 5 000,00 грн моральної шкоди, 2 400,00 грн відсотків від депозитного вкладу.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій виходячи з наступного.
Судами попередніх судових інстанцій правомірно було встановлено, що укладена між сторонами угода №76 від 25.06.2014, за своєю правовою природою, є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
За змістом ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст.841 ЦК України).
Судами правомірно встановлено, що сторонами конкретно не було обумовлено форму макету книги, тому передача позивачем макету книги в електронній формі свідчить про належне виконання ним свого обов'язку, передбаченого п.2.1 Угоди.
Сервисы для юристов