ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2016 року Справа № 911/3828/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е., суддів Ємельянова А.С., Корнілової Ж.О.,за участю представників:позивача відповідача- не з'явились, - Сушко О.О.,третьої особи- Яковлєв О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.02.2016у справі№911/3828/15за позовомПАТ "НАК "Нафтогаз України"до (третя особаКП "Обухіврайтепломережа" - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України)про стягнення 337628,87грн. пені, інфляційних втрат та 3% річних встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 23.10.2015 (суддя Горбасенко П.В.) позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 122988,47 грн. пені, 148585,01 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 40127,99 грн.
Рішення мотивовано тими обставинами, що, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків №715/30 від 09.10.2014, сторони змінили деякі умови порядку здійснення розрахунків, при цьому не змінивши права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, що, у свою чергу, не призвело до зміни або припинення зобов'язань згідно з договором купівлі-продажу природного газу №13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 до моменту укладення 09.10.2014р. договору про організацію взаєморозрахунків, отже, сторони несуть відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки природного газу до моменту зміни деяких умов порядку здійснення розрахунків (до 09.10.2014р.).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 (судді: Ропій Л.М., Калатай Н.Ф., Рябуха В.І.) рішення скасовано в частині задоволених позовних вимог та в позові відмовлено повністю у зв'язку з його необґрунтованістю.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст.11,530,611,625,629,653 ЦК України, ст.193 ГК України та ст.ст.4,43 ГПК України. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що умовами укладеного між сторонами договору №715/30 від 09.10.2014 про організацію взаєморозрахунків було передбачено погашення тільки частини основного боргу за поставлений газ в розмірі 882012 грн., в той час як інша частина заборгованості (в сумі 1120144,91 грн.) самостійно сплачувалася відповідачем власними коштами з періодичним простроченням, що й стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача і третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова та рішення від 23.10.2015 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Київської області з наступних підстав.
Скасовуючи первісне рішення про часткове задоволення позову та приймаючи нове рішення про відмову в позові повністю, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
28.12.2012р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Обухіврайтепломережа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3420-ТЕ-17 (надалі - договір №13/3420-ТЕ-17), за умовами п.п.1.1,2.1,5.5 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2013р. природний газ обсягом до 1910тис. куб.м. загальною вартістю 2500572 грн. з ПДВ (на дату укладення цього договору), ввезений на митну територію України, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ за умовами цього договору.
Пунктом 6.1 договору №13/3420-ТЕ-17 передбачено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №13/3420-ТЕ-17 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом 2013р. було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ згідно актів приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 - на суму 370423,74 грн., від 28.02.2013 - на суму 318280,92 грн., від 31.03.2013 - на суму 376470,92 грн., від 30.04.2013 - на суму 111792,59 грн., від 31.10.2013 - на суму 164918,62 грн., від 24.01.2014 - на суму 230739,94 грн., від 24.01.2014 - на суму 429530,18 грн., всього на загальну суму 2002156,91 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконував з простроченням строку, визначеного п.6.1 договору №13/3420-ТЕ-17.
Зокрема, з доданого до позовної заяви розрахунку позивача вбачається, що останнім нараховані відповідачу 122988,47 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2013р., 3% річних у сумі 41577,87 грн. за прострочення зобов'язання січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2013р., а також 173062,53 грн. інфляційних втрат за прострочення зобов'язання лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2013р. Відповідач не заперечив проти строків здійснення платежів, зазначених у розрахунку.
Разом з тим, з урахуванням наявності заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, у період виконання покупцем обов'язку з оплати природного газу, одержаного за договором №13/3420-ТЕ-17, а саме 9 жовтня 2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Обухівської міської ради, Обухівським міськвиконкомом, КП "Обухіврайтепломережа", НАК "Нафтогаз України" підписано п'ятисторонній договір №715/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік").
Згідно з п.п.8,9 договору про організацію взаєморозрахунків №715/30 від 09.10.2014 відповідач перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 882012 грн. (в тому числі 147002 грн. ПДВ) для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 28.12.2012 №13/3420-ТЕ-17/1 за 2013 рік. Позивач перераховує кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу.
Відповідно до пп.2,3 п.11 та п.16 договору про організацію взаєморозрахунків №715/30 з метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні. Сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.
Відповідачем умови договору №715/30 виконані своєчасно, про що свідчить платіжне доручення №29 від 13.10.2014 про перерахування позивачу 882012 грн. із зазначенням призначення платежу - згідно з п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", договору №715/30 від 09.10.2014 за газ, договору №13/3420-ТЕ-17 за 2013р.
Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором.
Договором №715/30 змінено строки виконання КП "Обухіврайтепломережа" свого обов'язку перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з оплати одержаного природного газу за договором №13/3420-ТЕ-17.
Таким чином, уклавши договір №715/30, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору №13/3420-ТЕ-17, відмовившись від застосування штрафних та інших фінансових санкцій за основним договором.
Повний розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором №715/30.
Для застосування санкції, передбаченої п.7.2 договору №13/3420-ТЕ-17 та наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором №715/30, однак, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором №715/30, про що свідчить платіжне доручення №29 від 13.10.2014.
За таких обставин, апеляційна інстанція визнала висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з КП "Обухіврайтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пені, передбаченої п.7.2 договору №13/3420-ТЕ-17, 3% річних та інфляційних втрат, таким, що суперечить нормам матеріального права (ст.ст.549,625,653 ЦК України).
Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів з огляду на таке.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Сервисы для юристов