Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №910/30582/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 910/30582/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) Воліка І.М.,суддівДемидової А.М. розглянувши касаційну скаргуЖитлово-будівельний кооператив "Токсиколог" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі№ 910/30582/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельний кооператив "Токсиколог" простягнення сумив судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Селезньова О.О., дов. № 318 від 24.02.2016

- відповідача: Бойко О.С., дов. б/н від 11.01.2016

Поповська Є.В., дов. б/н від 11.01.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2016 у справі №910/30582/15 (суддя Босий В.П.) частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Токсиколог" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 108 142,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 56 193,18 грн, 3% річних в розмірі 4 223,05 грн, пені в розмірі 2 866,80 грн, штрафу в розмірі 21 628,40 грн, стягнуто з ЖБК "Токсиколог" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у розмірі 52 659,34 грн, пеню у розмірі 2 866,80 грн, інфляційні у розмірі 33 462,41 грн, 3% річних у розмірі 2 396,20 грн, припинено провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 24 907,86грн, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №910/30582/15 (у складі головуючого судді Алданової С.О., суддів Дикунської С.Я., Зубець Л.П.) скасовано частково рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2016 у даній справі в частині відмови у стягненні суми штрафу, викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції, стягнуто з ЖБК "Токсиколог" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у розмірі 52 659,34 грн, пеню у розмірі 2 866,80 грн, штраф у розмірі 15 513,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 33 462,41 грн, 3% річних у розмірі 2 396,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ЖБК "Токсиколог" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема п.п.1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлоркомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, а на постачання гарячої води укладений відповідний договір з ПАТ "Київенерго" № 510300 від 22.11.1999, а також посилається на неправомірне стягнення судом апеляційної інстанції штрафу за договором на послуги водопостачання та водовідведення з огляду на постанову Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-2003цс/15, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №910/30582/15 в частині задоволення вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28.11.1997 між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (як постачальником) та Житлово-будівельним кооперативом "Токсиколог" (як абонентом) був укладений договір №04905/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Зазначені Правила втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Згідно з п. 3.6 договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

За змістом п. 3.7 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акта звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Умовами п. 4.2 договору передбачено, що за повну або часткову неоплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% несплаченої суми. До повного погашення абонентом заборгованості постачальник має право припинити подачу води та приймання стоків.

За несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочки (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору цей договір укладається строком з 28.11.1997 по 28.11.1998 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірна заборгованість ЖБК "Токсиколог" за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2012 по 30.09.2015 обліковується в ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" у сумі 24 907,86 грн - послуги з постачання питної води та відведення її стоків (по коду № 4-675), а також 30 574,80 грн - послуги з постачання питної води для підігріву і 52 659,34 грн - відведення її стоків (по коду № 4-50675).

Зважаючи на те, що в процесі розгляду справи відповідач платіжними дорученнями №136 від 08.12.2015 та №142 від 29.12.2015 перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 24907,86 грн в рахунок погашення заборгованості за договором, судом першої інстанції припинено провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За результатами розгляду справи, на підставі ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", п.п. 1.4, 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, п.п. 1.2, 1.4, 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 №37, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ЖБК "Токсиколог" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 04905/4-14 від 28.11.1997 у розмірі 52 659,34 грн, пені у розмірі 2 866,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 33 462,41 грн, 3% річних у розмірі 2 396,20 грн, а також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 15 513,44 грн.

Так, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно з п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

З огляду на те що тепловий пункт не знаходиться на балансі відповідача, а умовами договору № 04905/4-14 від 28.11.1997, укладеного між сторонами, не передбачено надання послуг з постачання гарячої води або холодної води на підігрів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що у відповідача відсутній обов'язок сплачувати вартість питної води для підігріву, що обліковуються як заборгованість за кодом № 4-50675 у сумі 30 574,80 грн.