ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2015 року Справа № 27/135
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2014у справігосподарського суду м. Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доКомунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"треті особиКомунального підприємства Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислюваний центр", Публічного акціонерного товариства "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"простягнення 3 187 687, 71 грн. за участю представників:
позивача: Лазаренко Ю.Г. (представник за дов. від 31.12.2014 № 554),
відповідача: Макусь Н.П. (представник за дов. від 12.01.2015 № 110/005-9),
третьої особи 1: не з'явився,
третьої особи2: Король О.М. (представник за дов. від 26.12.2014 №91/2014/12/26-8)
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 2 593 768, 07 грн. основного боргу за період з липня 2008 року по квітень 2011 року, пені у розмірі 68 894, 36 грн., інфляційних втрат у розмірі 419 282, 95 грн. та 3% річних у розмірі 105 742, 35 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2013 у справі № 27/135 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 236 470, 42 грн. заборгованості.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 рішення суду з даної справи скасовано частково, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 508 328, 88 грн. основного боргу, 34 331, 54 грн. пені, 292 063, 74 грн. збитків від інфляції, 73 575, 49 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову мотивована неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог - тим, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, які регулюють постачання води, яка йде на підігрів, беручи до уваги, що згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 розрахунок за постачання води, яка йде на підігрів здійснюється з балансоутримувачем теплових пунктів (котелень), яким відповідач не являється, в зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача у даній справі 1 085 439, 19 грн. основного боргу, 127 219, 21 грн. інфляційних втрат, 32 166, 86 грн. 3% річних, 34 562, 82 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в частині зазначених вимог задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема: - ч.2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", пп.5 п.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких встановлено обов'язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до умов укладеного між сторонами договору на послуги з водопостачання та водовідведення; - п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008; - ст. 129 Конституції України, ст. 42, 43, 47, 43 ГПК України.
У відзиві Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2002 року між відкритим акціонерним товариством АК "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач, постачальник), та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (абонент), було укладено договір №00063/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - договір), предметом якого є зобов'язання постачальника надавати абоненту послуги з постачання питної води і водовідведення, а абонента, в свою чергу, зобов'язання оплачувати надані послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в міста та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (п. 1 договору).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, а абонент, в свою чергу, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.1 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п.3.4 договору).
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).
Згідно з п. 3.6 договору, постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно даного договору; оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати за надані послуги відповідач сплачує ПАТ "Київводоканал" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 7.1 сторони обумовили, що даний договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості позивача містить не тільки нарахування за спожите холодне водопостачання та водовідведення, а й за постачання води, що йде на підігрів, яке не регулюється договором № 00063/2-06 від 08.02.2002.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Сервисы для юристов