ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року Справа № 908/2827/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "Запоріжжяобленерго" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.12.2013у справіГосподарського суду Запорізької областіза позовом ВАТ "Запоріжжяобленерго"до Приватного підприємства "Чайка"провизнання договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2338 від 01.08.2013 укладенимв судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Денисенко Ю.О. (дов. від 31.12.13 № 31),
відповідача: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 08.10.2013 р. господарського суду Запорізької області в задоволенні позову про визнання укладеним договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2338 від 01.08.2013 р. в редакції позивача відмовлено.
Постановою від 09.12.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 08.09.2003р. № 317 про постачання електричної енергії, укладеного між ПП "Чайка" та ВАТ "Запоріжжяобленерго", останнє взяло на себе зобов'язання постачати відповідачу електроенергію для обслуговування відповідачем ліфтів та сходових клітин в багатоквартирних житлових будинках. Станом на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій вказаний договір не припинив своєї дії.
Листом від 23.07.2013 р. № 12874/007-44 позивачем направлено відповідачу два примірники проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж, отримані останнім 25.07.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Залишення пропозиції позивача без відповіді стало підставою для звернення ВАТ "Запоріжжяобленерго" з позовом у даній справі.
Судами з'ясовано, що згідно п.п. 2.1, 2.2 Статуту ПП "Чайка" (в редакції затвердженій 31.03.2010р.), підприємство створене для здійснення підприємницької діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі, виробництва товарів народного вжитку, продукції виробничого та промислового призначення, будівництва, надання послуг, тощо. Предметом діяльності є експлуатація житлового фонду, зовнішній благоустрій, загальнобудівельні організації, оптова і роздрібна торгівля, транспортно-експедиційні послуги на замовлення населення, тощо.
Відповідно до рішеннями виконавчого комітету Токмацької міської ради № 146 від 22.05.2008р. та № 250 від 27.08.2010р. відповідач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З огляду на вказане суди дійшли висновку, що відповідач не є власником електричних мереж, щодо спільного використання яких позивачем було запропоновано укласти договір.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно взято до уваги те, що запропонований позивачем договір не відповідає Типовому договору про спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28, зі змінами та доповненнями та враховано у цьому зв'язку положення ч. 4 ст. 179 ГК України, згідно з якою при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови, а також ст. 628 ЦК України, якою встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 11 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживача (власника мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язано укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Згідно з п.1.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, укладення, внесення змін, продовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Спірний договір про спільне використання технологічних електричних мереж повинен містити умови щодо ціни послуг, які визначаються кошторисом обґрунтованих витрат, який відповідно п. 10.5 Типового договору про спільне використання технологічних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 є невід'ємною частиною цього договору та згідно п.п.2.5 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. №732/15423", є узгодженим з територіальним представництвом НКРЕ додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного згідно з Правилами користування електричною енергією.
З врахуванням встановленого судами факту відсутності у наданому позивачем проекті договору всіх істотних умов, які відповідно до закону є обов'язковими для даного виду договорів, зокрема, кошторису обґрунтованих витрат, а також переліку конкретних субспоживачів, з якими у позивача укладені договори на постачання електричної енергії із зазначенням приладів обліку та інших характеристик, які відповідно до п.п. 5.17., 5.18. Правил є невід'ємними частинами зазначеного договору, вмотивованим є висновок судів про відмову в позові.
З огляду на вказане, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Сервисы для юристов