Постанова ВГСУ від 18.11.2015 року у справі №917/449/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 917/449/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення постанову Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015у справі№ 917/449/15 Господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації"доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській областіпростягнення коштівза участю представників сторін:

позивача: Звягольський М.В., керівник

Таран Д.П., ордер від 01.10.2015 № 081397

відповідача: Сердіченко С.А., дов. від 22.07.2015 № 05-01-13

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення 3231834,53 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів, робіт або послуг за державні кошти від 21.08.2013 № 43, в тому числі: 2026680 грн. основного боргу, 522230,31 грн. пені, 100153,7 грн. штрафу та 582770,52 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/449/15 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" 135800,00 грн. основного боргу, 715,50 грн. пені, 100153,70 грн. штрафу, 61935,18 грн. інфляційних та 5972,09 грн. витрат по сплаті судового збору; припинено провадження у справі в частині стягнення 896200,00 грн. основного боргу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., судді Бондаренко В.П., Черленяк М.І.) рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/449/15 скасовано у частині відмови у стягненні пені у сумі 521514,81 грн. та інфляційних у сумі 520835,34 грн.

У цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" пеню у сумі 521514,81 грн. та інфляційні у сумі 520835,34 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 по справі № 917/449/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 та рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано той факт, що 30.04.2015 відповідачем було погашено кредиторську заборгованість у повному обсязі, в тому числі і 135800,00 грн., що були стягнуті рішенням суду першої інстанції, у зв'язку із чим відсутній предмет спору та підстави нарахування штрафних санкцій та інфляційних втрат. Крім цього, скаржник вказує на те, що ним були вчинені всі дії та подано всі необхідні документи до казначейської служби для здійснення сплати боргу.

19.10.2015 до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 та рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 у справі № 917/449/15, вдруге подана скаржником через апеляційний господарський суд, зміст та вимоги якої ідентичні викладеним в раніше поданій касаційній скарзі.

Вказана касаційна скарга прийнята судом до спільного розгляду з раніше поданою касаційною скаргою.

До Вищого господарського суду України надійшли відзиви та письмові пояснення (заперечення) Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" на касаційну скаргу, в яких позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 43 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач в строк до 31.12.2013 зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 3084605,00 грн. зазначений в Державному класифікаторі ДК 016-2010 за кодом 26.20.1 - "Машини обчислювальні, частини та приладдя до них", а відповідач, у відповідності з п. 1.1, 3.1, 4.1 Договору, зобов'язався прийняти і оплатити зазначений товар.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, здійснивши відповідачу поставку товару на загальну суму 3084605,00 грн.

Як передбачено п. 6.1.1 Договору замовник (відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Згідно із п. 4.1 Договору розрахунок повинен бути здійснений, зокрема, після пред'явлення Кредитором рахунку на оплату; після підписання сторонами акту приймання-передачі (видаткових накладних); або попередньої оплати; або поетапної оплати Замовником поставленого товару.

Дослідивши обставини дати виставлення позивачем відповідних рахунків, дати здійснення поставки товару та підписання видаткових накладних про прийняття товару, останні з яких датовані 08.11.2013, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був виконати своє зобов'язання щодо повної оплати товару з наступного дня після відповідної події (поставки товару) - 09.11.2013.

Так, суди попередніх інстанцій з'ясували, що відповідач у строк до 08.11.2013 частково виконав свої зобов'язання щодо оплати товару, сплативши 112020,00 грн. (30.09.2013 та 02.10.2013). Крім цього, протягом вересня 2013 - серпня 2014 відповідач частково сплатив заборгованість по Договору у розмірі 1057925,00 грн., а саме: 30.09.2013 - 98000,00 грн.; 02.10.2013 - 14020,00 грн.; 07.03.2014 - 293440,00 грн.; 29.05.2014 - 283325,00 грн.; 30.05.2014 - 260972,00 грн.; 13.08.2014 - 10168,00 грн.; 29.08.2014 - 98000,00 грн.

Невиконання відповідачем належним чином зобов'язань по оплаті поставленого товару стало підставою звернення позивача із позовом у цій справі про стягнення заборгованості станом на 27.01.2015 у розмірі 2026680,00 грн., а також 522230,31 грн. пені, 100153,7 грн. штрафу та 582770,52 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено поставку товару відповідачу на лише суму 2089925,00 грн. і з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а також сплати під час розгляду справи заборгованості у розмірі 896200,00 грн., до стягнення з відповідача підлягає сума боргу за поставлений товар у розмірі 135800,00 грн.

При цьому, встановивши, що в ході розгляду справи відповідач сплатив заборгованість у розмірі 896200,00 грн., суд першої інстанції правомірно відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі у цій частині.