Постанова ВГСУ від 18.11.2015 року у справі №912/3710/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 912/3710/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року у справі №912/3710/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" до приватного акціонерного товариства "Креатив", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" про стягнення суми, -

Встановив:

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Новотех-Монтаж" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Креатив" заборгованості за договором монтажу обладнання №01/04 від 1 квітня 2013 року в сумі 634 003,72 грн. з урахуванням індексу інфляції і 3% річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року у справі №912/3710/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 634 003,72 грн., судовий збір в сумі 12 680,07 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2015 року у справі №912/3710/14 рішення місцевого господарського суду змінено. Викладено абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, пр-т Промисловий, 19, код ЄДРПОУ 31146251, р/р 26008052701310 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Кіровоград, МФО 323389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 38402719, р/р 26001056103603 в ПАТ "Приватбанк" м. Київ, МФО 380775) заборгованість в сумі 623 082,20 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 12 461,64 грн.

В решті позову - відмовити."

В решті рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 грудня 2014 року у справі № 912/3710/14 залишено без змін. Стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 109,21 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи залишено без задоволення з огляду на відсутність правових підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи (надані послуги) та штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 1 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" (виконавець) та приватним акціонерним товариством "Креатив" (замовник) укладено договір №01/04 предметом якого є виконання комплексу робіт по монтажу, пусконалагоджувальним роботам, вводу в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирових емульсій (спредів), і автоматизації жиросховища на об'єкті замовника за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Соколівка, пр-т Комсомольський, 1-А (а.с. 8-11, т. 1).

Згідно п.п. 2.1., 2.2., загальна сума договору складає 623 082,20 грн. Замовник зобов'язується здійснити оплату за даним договором протягом трьох календарних днів після підписання акта виконаних робіт.

Пунктами 3.2 договору сторони погодили, що здача-приймання робіт проводиться за об'ємом виконаних робіт - у відповідності з технічними вимогами (додаток №2 до договору) та за якістю - у відповідності до документів, які визначають вимоги з якості робіт.

Пунктами 5.2. - 5.5. договору встановлено, що після закінчення монтажу обладнання, виконавець надає замовнику акт введення обладнання в експлуатацію в кількості 2-х екземплярів, а змовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання цього акту зобов'язаний направити виконавцю один екземпляр підписаного акту або вмотивовану відмову від прийняття робіт. Після підписання акту введення обладнання в експлуатацію, виконавець надає замовнику акт здачі-приймання робіт в 2-х екземплярах, а замовник протягом 5-ти робочих днів з дня їх отримання зобов'язаний направити виконавцю один екземпляр підписаного акта або вмотивовану відмову від прийняття.

Позивач виконав передбачені договором роботи, проте відповідач отримані акти вводу обладнання в експлуатацію та акти виконаних робіт не підписав, виконані роботи не оплатив, на неодноразові звернення позивача з листами, претензіями та вимогами про погашення заборгованості відповідей не надав.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ч. 1 ст. 853, ч. 2 ст. 875, ч. 2 ст. 879, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про те, що оскільки відповідач в порушення умов договору та ч. 1 ст. 853 ЦК України, після отримання у травні та серпні 2014 року актів виконаних робіт, не підписав їх, однак і не направив позивачу вмотивованих заперечень щодо якості виконаних робіт, є обґрунтованою позовна вимога про стягнення з нього вартості виконаних робіт. При цьому, апеляційним господарським судом не прийнято до уваги як належний доказ вимогу №17 від 17 вересня 2014 року, якою відповідач вимагав у позивача виправити у 10-денний термін недоліки виконаних за договором робіт, оскільки дана вимога направлена позивачу з порушенням строків встановлених умовами договору без переліку допущених недоліків та відсутності доказів отримання її позивачем.

Попередніми судовими інстанціями правильно визначено, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 2 ст. 875 ЦК України передбачено, що договір будівельного підряду укладається, зокрема, на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Оскільки предметом укладеного сторонами договору є виконання позивачем монтажних, пусконалагоджувальних робіт обладнання на об'єкті замовника, тобто нерозривно пов'язаного із місцем знаходження цього об'єкта, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування до вказаних правовідносин положень норм матеріального права, що регулюють відносини будівельного підряду є правильними.