ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2015 року Справа № 911/2288/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
позивача - Звєрєвої О.В.,
відповідача - Луцького М.І.,
третьої особи - не з'яв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс енд Трейд"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015
у справі № 911/2288/15 господарського суду Київської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс енд Трейд"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс енд Трейд" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс енд Трейд", що становить 1 568 079,05 доларів США.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2015 (суддя Ейвазова А.Р.) матеріали справи № 911/2288/15 направлено за підсудністю до господарського суду м. Києва. Ухвала мотивована тим, що спір у справі безпосередньо стосується виконання кредитного та іпотечного договорів, тому справа за поданою позовною заявою повинна розглядатись судом за місцезнаходженням відповідача згідно з ч. 2 ст. 15 ГПК України, який знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 (колегія суддів у складі: суддя Лобань О.І. - головуючий, судді Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.) ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2015 скасовано. Матеріали справи повернуто до господарського суду Київської області. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір між сторонами справи відбувається щодо майна, яке знаходиться в Київській області, тому підсудність визначається за місцем розташування майна, тобто спір підлягає вирішенню у місцевому господарському суді Київської області відповідно до ч. 3 ст. 16 ГПК України.
У касаційній скарзі третя особа просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 02.06.2015 залишити в силі. Скарга мотивована порушенням господарським судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 15, 16 ГПК України. Так, на думку скаржника, до позовів про права на нерухоме майно в контексті ч. 3 ст. 16 ГПК України відносять позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), тощо. Отже, правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобов'язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, даний спір має розглядатися у господарському суді Київської області за правилами виключної підсудності справ, які передбачено ст. 16 ГПК України.
Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спір виник внаслідок неналежного виконання ТОВ "Євросервіс енд Трейд" умов кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011, виконання зобов'язань за яким забезпечено іпотечним договором від 18.07.2013, укладеного відповідачем і банком. У зв'язку з неналежним виконанням третьою особою умов кредитного договору позивачем заявлено вимогу до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3221081000:03:003:0417, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для ведення садівництва; та земельну ділянка, кадастровий номер 3221081000:02:002:0306, площею 18,54441 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для ведення садівництва, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс енд Трейд", яка виникла на підставі кредитного договору № 005/1-2011/840 від 24.02.2011 і становить 1 568 079,05 доларів США.
Передаючи справу за виключною підсудністю до господарського суду Київської області, Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що спір між сторонами справи відбувається щодо права власності на майно, яке знаходиться в Київській області, тому підсудність визначається за місцем розташування майна. Крім того, апеляційною інстанцією зауважено на тому, що в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) у редакції від 01.12.2011 Верховним Судом України роз'яснено, що якщо предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки (ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку") тощо, суд застосовує положення про виключну підсудність.
Відповідно до ст.ст. 13, 15 ГПК України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 16 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Сервисы для юристов