ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2015 року Справа № 904/2080/15
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палія В.В., Студенця В.І., за участі представника позивача І. Конопліцького (дов. від 14.01.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року у справі № 904/2080/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Будинкоуправління №2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ: У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 1 015 000 грн основного боргу, 143 781 грн 32 коп. пені, 214 152 грн 38 коп. індексу інфляції і 52 465 грн 01 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28 грудня 2012 року № 13/2354-БО-3.
Відповідач визнав позов у частині стягнення боргу і не визнав у частині стягнення пені та річних, а також просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80 відсотків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року (суддя О. Ліпінський), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 965 000 грн основного боргу, 71 327 грн 51 коп. пені, 214 152 грн 38 коп. індексу інфляції і 51 803 грн 47 коп. річних; у частині стягнення 50 000 грн основного боргу провадження у справі припинено; у решті позову відмовлено.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить рішення та постанову скасувати в частині зменшення пені до 71 327 грн 51 коп. з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 233 Господарського кодексу України, статей 549-552 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов у частині стягнення пені задовольнити в повному обсязі.
Будинкоуправління №2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 28 грудня 2012 року сторони уклали договір купівлі-продажу природного газу № 13/2354-БО-3 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати і 2013 році у власність покупця природний газ, ввезений на митну територію України публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити його вартість.
Умовами договору сторони погодили, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, а також іншими споживачами; продавець передає у власність покупцеві з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 720 тис. м2 згідно графіку передбаченого договором; ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ; ціна за 1000 м2 газу становить 3 509 грн без урахування податку на додану і вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; до сплати за 1000 м3 природного газу - 3 884 грн 78 коп., крім того ПДВ - 20% - 776 грн 96 коп., всього з ПДВ - 4 661 грн 74 коп.; загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 2 797 041 грн 60 коп., крім того ПДВ - 559 411 грн 20 коп., разом з ПДВ 3 356 452 грн 80 коп.; оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункти 1.2, 2.1, 5.1, 5.2, 5.5, 6.1 договору).
Додатковою угодою від 19 липня 2013 року внесено зміни до пунктів 5.2, 5.5 договору, а саме: з 1 липня 2013 року до сплати за 1000 м3 природного газу - 3 823 грн 78 коп., податок на додану вартість - 764,76 грн., усього - 4 588 грн 54 коп; загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
У січні - квітні та жовтні - грудні 2013 року позивач передав природний газ на загальну суму 2 648 653 грн 72 коп. в обсязі 571,509 тис. м2, проте відповідач за розрахувався частково і його борг становить 1 015 000 грн.
Неповна сплата відповідачем отриманого природного газу й спричинила спір.
До прийняття рішення у справі боржник погасив борг у розмірі 50 000 грн і господарські суди, на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, правомірно припинили провадження у справі в цій частині
Згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Борг дорівнює 965 000 грн і відповідачем не заперечується..
За обставин невиконання боржником грошових зобов'язань господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.
Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.
Отже господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення індексу інфляції і річних, здійснивши перерахунок суми річних, оскільки їх розрахунок слід здійснювати без урахування днів часткової оплати заборгованості.
Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов пункту 6.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 7.2 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені.
Водночас господарські суди, застосувавши до спірних правовідносин правила часини 1 статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, урахувавши ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, невідповідність розміру стягуваної неустойки по відношенню до невиконаного зобов'язання, обґрунтовано зменшили розмір пені на 50 відсотків.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року у справі № 904/2080/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.
Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В.В. Палій Суддя В. І. Студенець
Сервисы для юристов