Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №910/9947/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 910/9947/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВиробничого кооперативу "Контакт-90"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.16у справі№910/9947/15господарського судуміста Києваза позовомВиробничого кооперативу "Контакт-90"доКомунального підприємства "Київпастранс"простягнення суми за участю представників від:позивачаКрижанівської О.М., дов. від 14.07.16,відповідачаМузики В.І. дов. від 16.01.16, Юрко О.Є. дов. від 12.09.16

В С Т А Н О В И В :

Виробничий кооператив "Контакт-90" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 1 581 972,97 грн. основного боргу, 571 101,43 грн. інфляційних, 95 178,43 грн. 3% річних та 437 968,14 грн. пені.

Справа судами розглядалась неодноразово. За результатами останнього перегляду, рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.16 (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто основної заборгованості 1 581972,97 грн., 3% річних - 142 117,52 грн., інфляційних 883 252,08 грн. У решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Отрюх Б.В., Гончаров С.А.), рішення скасоване, у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 18.07.06 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник), виробничим кооперативом "Контакт-90" (підрядник) та Дирекцією по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту (служба замовника) укладено договір підряду №3/07-06, за яким замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання загально-будівельних робіт при будівництві тролейбусної лінії від пл. Амурської по вул. О. Трутенка, вул. Академіка Вільямса, вул. М. Якубовського до вул. Касіяна.

Відповідно до п.1.2 договору вартість підрядних робіт складає: 5 534 740 грн., ПДВ 1 106 948 грн., всього - 6 641 688 грн.

Згідно п.4.3 договору остаточний розрахунок за виконану роботу здійснюється відповідачем згідно актів виконаних робіт протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт. Розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.06, а у частині розрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п.5.1 договору).

Додатковими угодами до договору від 29.12.06 №2, від 31.03.08 №4, від 30.12.08 №6, від 11.06.09 №7, від 09.07.10 №9, від 29.12.11 №11 та від 28.12.12 №12 продовжувався термін дії договору. Так, за змістом додаткової угоди від 28.12.12 №12 термін дії договору продовжено до 31.12.13.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивачем були виконані роботи, що підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в), а саме: за травень 2007 року на суму 83 110,80 грн., за жовтень 2007 року на суму 1 329 577,20 грн., за жовтень 2007 року на суму 149 372,40 грн., за грудень 2007 року на суму 1 965 235,20 грн., за грудень 2007 року на суму 348 364,80 грн., за лютий 2008 року на суму 1 079 558,40 грн., за квітень 2008 року на суму 806 966,40 грн., за липень 2008 року на суму 1 493 497,20 грн., за липень 2008 року на суму 802 658,40 грн., акт за грудень 2010 року на суму 528 943,20 грн., за грудень 2010 року на суму 57 063,60 грн., за грудень 2010 року на суму 671 251,20 грн. та за грудень 2010 року на суму 297 584,40 грн.

Вартість виконаних ВК "Контакт-90" підрядних робіт за вказаним договором становить 9 613 183,20 грн.

Судами попередніх інстанції встановлено, що вказані вище акти підписані представниками сторін та службою замовника і скріплені печатками кооперативу, підприємства та дирекції без жодних зауважень та заперечень. Відповідач не заперечує проти факту виконання загально-будівельних робіт за договором. При цьому, зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором виконало частково, оплативши виконані роботі на суму 4 926 046,45 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем також здійснено передачу обладнання та матеріалів на загальну суму 2 851 075,50 грн., що було враховано сторонами у підсумках взаємних розрахунків: накладна від 15.08.07 №11 на суму 902 993,03 грн., накладна від 28.09.07 №17 на суму 193 498,51 грн., накладна від 28.11.07 №20 на суму 33 576,96 грн., накладна від 28.11.07 року №21 на суму 223 839 грн., накладна від 31.07.08 №10 на суму 1 226 846 грн., накладна від 21.11.08 №16 на суму 270 322 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт не виконав у повному обсязі. Вартість неоплаченої частини робіт склала 1 581 972,97 грн., що стала предметом розгляду даної справи.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було подано письмову заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог ВК "Контакт-90". Відповідач вказував на пропущення позивачем строків позовної давності, посилаючись на те, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання виникло 10.06.10, тоді як позивач звернувся із позовною заявою лише 16.04.15.

Так, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по вказаному договору, місцевий господарський суд виходив з того, що сторони договору щорічно змінювали умови договору, в яких зокрема, продовжували термін дії договору та зазначали про загальну суму коштів, передбачених на відповідний рік. Так, зокрема, суд першої інстанції зазначив, що 28.12.12 між сторонами укладено додаткову угоду №12 до договору, якою було зафіксовано загальну вартість підрядних робіт та загальну суму коштів на 2013 рік, що становить 1 715 641,55 грн. При цьому, місцевий господарський суд вказав, що дана додаткова угода №12 не містить факту визнання відповідачем боргу у певному розмірі за певний період, проте укладенням додаткових угод про продовження дії договору після виконання зобов'язань позивачем, відповідач фактично вчиняв дії, що підтверджують визнання ним свого дійсного зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт за договором. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що 05.09.13 представниками сторін у межах строку позовної давності підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, за яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором на суму 1 581 972,97 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що строк позовної давності не переривався, та як наслідок зазначене свідчить про пропущення позивачем строків звернення до суду за захистом своїх прав, що у свою чергу це було безумовною підставою, визначеною ст.267 ЦК України для відмови в задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суддів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.