ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2016 року Справа № 910/3018/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Попікової О.В., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргуДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 06.06.2016 Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016у справі№ 910/3018/16господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Собин"доДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача прокуратура Київської областіпростягнення 175 000 грн.за участю представників: від позивача: Малеванчук І.В. від відповідача: Чміль В.В.від третьої особи: Ступак Д.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2016 у справі №910/3018/16 касаційну скаргу ДПАТ "НАК "Украгролізинг" прийнято до провадження у складі колегії суддів Самусенко С.С. - головуючий, Попікова О.В., Плюшко І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2016.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
ТОВ "Собин" звернулося до господарського суду із позовом до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.06.2016, 175 000 грн. заборгованості з оплати послуг зі зберігання майна за період з листопада 2015 року по травень 2016 року.
Позов обґрунтовано тим, що після закінчення дії договору відповідального зберігання від 24.10.2013 №10-13-109з/551 відповідач не забрав зі складу позивача майно, яке передавалось на зберігання, та не оплатив його зберігання. Посилаючись на ч.3 ст.946 ЦК України, позивач просить стягнути вказану заборгованість.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/3018/16 (суддя О.Марченко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 (судді: Пашкіна С.А. - головуючий, Баранець О.М., Сітайло Л.Г.), позов задоволено, стягнуто з відповідача 175 000 грн. заборгованості, 5 000 грн. витрат на послуги адвоката та 2 625 грн. судового збору.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання щодо оплати позивачу послуг зберігання майна за період з листопада 2015 року по травень 2016 року, в результаті чого виникла заборгованість.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
ДПАТ "НАК "Украгролізинг", не погоджуючись із вказаними рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 24, 41, 83, 84 ГПК України, ст.ст. 212, 233, 937 ЦК України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.
У скарзі зазначається, що предметом укладеного між сторонами договору є речові докази у кримінальному провадженні. За ст.100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
На момент укладення договору відповідального зберігання від 24.10.2013 відповідач не був визнаний стороною кримінального провадження.
Лише 19.10.2015 визнано ДПАТ "НАК "Украгролізинг" потерпілим у справі №757/31917/15-к.
За ст.123 КПК України витрати, пов`язані із зберіганням речей, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови слідчого від 14.08.2013 речові докази передано на відповідальне зберігання ДПАТ "НАК "Украгролізинг".
За нормами Порядку зберігання речових доказів та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, витрати на зберігання покриваються за рахунок держави.
Таким чином, суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про залучення іншого відповідача - прокуратури.
Судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Надання позивачем недостовірної інформації впливає на розмір плати.
04.02.2016 відповідачем подано до прокуратури заяву про злочин.
Скаржник вважає, що призначення судової будівельно-технічної експертизи дало б можливість встановити дійсну площу, на якій розташоване майно, що в свою чергу надало б можливість правильно встановити заборгованість відповідача.
У скарзі також вказується, що позивачем у заявах про збільшення позовних вимог змінювався предмет та підстава позову, що не допускається згідно законодавства. Також скаржник вважає, що договір є неукладеним та не набрав чинності, оскільки відсутній акт приймання-передачі речових доказів. Крім того, договір зберігання є недійсним, оскільки його укладено під впливом тяжкої для відповідача обставини та на вкрай невигідних умовах.
4. Доводи, викладені у відзиві позивача та запереченнях прокуратури на касаційну скаргу
Сервисы для юристов