Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №910/10190/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 910/10190/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.07.2016у справі№ 910/10190/15Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"провизнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії,за участю представників: позивачаВєдєрнікова О.С. -предст. дов. від 31.21.2015;відповідачаБєлячкова О.В.- предст. дов. від 21.03.2016;

ВСТАНОВИВ:

20.04.2015 Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним правочину про відбір в односторонньому порядку (без письмового погодження) Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в обсязі 125664,807 тис. куб.м. із ПСГ та передачі його Публічному акціонерному товариству "Концерн Стирол" для покриття негативного дисбалансу (дефіциту) природного газу за січень 2013 року, оформленого актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 162/02-14 від 25.12.2014 та про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природній газ Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в об'ємі 125664,807 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що дії відповідача є правочином, оскільки вони мають наслідком обмеження можливості розпорядження позивачем належним йому природним газом відповідного об'єму; дії відповідача з відбору газу здійснено всупереч статтям 319, 321 Цивільного кодексу України, частині другій статті 15 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", пункту 3.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 № 8, умов укладеного сторонами договору.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що позивач не довів отримання ним природного газу у січні 2013 року у наведеному ним обсязі; дії відповідача спрямовані на ліквідацію негативного дисбалансу, що виник у позивача в січні 2013 у відповідності до пункту 1.3, підпункту 2.9.2.2 пункту 2.9 Порядку доступу та приєднання до ЄГТСУ, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 420 від 19.04.2012, пункту 2.4 укладеного сторонами договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу; спірний акт приймання-передачі відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України, а підстави для визнання його недійсним в судовому порядку відсутні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 (суддя Лиськов М. О.) позов задоволено повністю; визнано правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в обсязі 125664,807 тис. куб.м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 162/02-14 від 25.12.2014, недійсним; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природній газ Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в об'ємі 125664,807 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 162/02-14 від 25.12.2014; стягнуто судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 (судді Скрипка І.М.- головуючий, Гончаров С.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з додатковим поясненням), в якій просить скасувати повністю постанову та рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди в порушення вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України не врахували, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки вказані статті такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання поновити в обліку в підземному сховищі газу природний газ того чи іншого власника газу, не передбачають; суди в порушення статей 203, 215 Цивільного кодексу України надали невірну оцінку правочину, оформленого актом, який відповідає вимогам чинного законодавства, залишили поза увагою, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували отримання позивачем природного газу у січні 2013 року від ПрАт "Укргазенерго" у обсязі 125664,807 тис.куб.м., а у позивача виник дефіцит природного газу на загальний обсяг 125664,807 тис.куб.м. в розумінні пункту 1.3 Порядку доступу та приєднання до ЄГТСУ, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 420 від 19.04.2012; суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 5011-74/9393-2012, в якій розглядається спір щодо наявності обсягів газу ПрАт "Укргазенерго" в ПСГ відповідача; всупереч вимогам статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України прийняті у справі рішення і постанова містять доводи та аргументи лише на користь позивача; спірний акт відбору не відповідає ознакам правочину в розумінні статі 202 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.04.2013 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (виконавець) та Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (замовник) уклали Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1304007136 (надалі - Договір від 15.04.2013), відповідно до пунктів 1, 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ у обсязі 800000,0 тис. куб.м. (443568,227 тис. куб.м. обсяг газу замовника, який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання - період з 16.04.2012 по 15.04.2013), у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Згідно з пунктом 2.2. Договору від 15.04.2013 із зазначених у пункті 2.1. договору обсягів газу страховий запас відсутній. Відповідно до пункту 2.3 Договору від 15.04.2013 при прийнятті газу замовника відповідно до Договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника. Виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником на зберігання та/або створення страхового запасу газу відповідно до Договору, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 Договору.

Пунктом 2.4 Договору від 15.04.2013 передбачено, що виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його замовнику без письмового погодження замовником у разі використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу.

У пункті 2.9 Договору сторони погодили, що для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою (за наявності) замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Пунктом 2.15 Договору від 15.04.2013 встановлено, що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2013) в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні. Відповідно до пункту 9 Договору від 15.04.2013 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15.04.2014.

Суди встановили, що за даними акта № 1(05) про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання від 30.04.2012 вбачається, що на кінець сезону зберігання 2011/2012 обсяг залишків природного газу за договором № 1203011466 від 29.02.2012 становив 294686,410 тис.куб.м.

16.04.2014 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (виконавець) та Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (замовник) уклали Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1404000366 від 16.04.2014 (надалі - Договір від 16.04.2014), відповідно до пунктів 1, 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ у обсязі 800000,0 тис. куб. м., у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Згідно з пунктом 2.2. Договору від 16.04.2014 із зазначених у пункті 2.1. договору обсягів газу страховий запас відсутній.

Відповідно до пункту 2.3 Договору від 16.04.2014 при прийнятті газу замовника відповідно до Договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника. Виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником на зберігання та/або створення страхового запасу газу відповідно до Договору, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 Договору.

Пунктом 2.4 Договору від 16.04.2014 передбачено, що виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його замовнику без письмового погодження замовником у разі використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу.

У пункті 2.9 Договору від 16.04.2014 сторони погодили, що для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою (за наявності) замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Пунктом 2.15 Договору від 16.04.2014 встановлено, що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2014) в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні. Відповідно до пункту 9 Договору від 16.04.2014 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15.04.2015.

25.12.2014 відповідач склав акт № 162/02-14 приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ, за змістом якого відповідач відповідно до пункту 2.9.2.3. затвердженого Постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 420 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України та пункту 2.4 Договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1404000366 від 16.04.2014 в односторонньому порядку (без письмового погодження) здійснив відбір природного газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" із ПСГ та передав його Публічному акціонерному товариству "Концерн Стирол" для покриття негативного дисбалансу (дефіциту) природного газу у Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" за січень 2013 року в обсязі 125664,807 тис. куб. м. на суму 8444675,03 грн. з ПДВ.

За наданою позивачем зведеною інформацією щодо руху природного газу позивача в ПСГ відповідача з квітня 2013 року по лютий 2015 року, станом на 01.03.2015 у власності позивача знаходиться 349066,046 тис. куб м. природного газу, що знаходиться на зберіганні в ПСГ, що підтверджується копією актів приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ та копією актів приймання-передачі природного газу при відборі шляхом заміщення з ПСГ, складених позивачем та відповідачем згідно із договорами від 15.04.2013 та від 16.04.2014, підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Листом від 20.03.2015 № 3541/64-064 позивача на його запит повідомлено про те, що станом на 01.03.2015 в ПСГ відповідача знаходиться на зберіганні 223401,239 тис.куб.м. природного газу позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що відповідач всупереч пункту 2.4 договору від 16.04.2014 та пункту 2.9.2.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, безпідставно здійснив правочин - відбір природного газу позивача, про що склав у односторонньому порядку акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 162/02-14 від 25.12.2014, оскільки вказаними вище документами передбачено таке право відповідача лише за наявності негативного дисбалансу у замовника, чого з матеріалів справи не вбачається, а позивача фактично позбавлено можливості розпоряджатися належним йому природним газом; враховуючи, що на підставі спірного акта до системи обліку газу було внесено зміни щодо кількісних показників обсягу газу позивача, який знаходиться на зберіганні у відповідача, вимога про поновлення в обліку природного газу, про відбір якого складено спірний акт, є способом захисту, який забезпечує реальний захист прав позивача.