ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2015 року Справа № 910/13328/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"; 2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" 3) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.03.2015у справі№ 910/13328/14 господарського суду міста Києваза позовом до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: проПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"; 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алгоритм" визнання правочину недійсним та відсутнім права вимоги за договоромза участю представників сторін:позивача: відповідача: третя особа-1: третя особа-2: третя особа-3:не з'явились; не з'явились; Бондар У.А.; Пата С.П. Савескул-Савело В.О. Курінний С.Ю.ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2015 (судді: Грєхова О.А., Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 (судді:Майданевич А.Г., Федорчук Р.В., Лобань О.І.) ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2015 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулись Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Промекономбанк" та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк". В касаційних скаргах скаржники просили постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі залишити в силі, мотивуючи скарги порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Промекономбанк" (далі - ПАТ "КБ "Промекономбанк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (далі - ПАТ "КБ "Експобанк") про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 03/01-14 від 03.01.2014, укладеного між ПАТ "КБ "Промекономбанк" та ПАТ "КБ "Експобанк", та визнання відсутнім права вимоги за даним договором.
Припиняючи провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України суд першої інстанції мотивував своє рішення відсутністю предмету спору в ній, оскільки спірний договір є нікчемним в силу пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", сторони даного договору не заперечують його нікчемність та між ними не існує спору з даного питання.
Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (пункт 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Також, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.
Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову (пункт 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
З огляду на викладене суд апеляційної інстанцій обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі та передав справу місцевому господарського суду на розгляд.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги може залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження скаржників про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі № 910/13328/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: Н. Кочерова
В. Саранюк
Сервисы для юристов