ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2015 року Справа № 904/8753/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівДанилової М.В., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2015у справі№ 904/8753/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БАХЧИСАРАЙСЬКЕ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"доДочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФілії "Солонянський райавтодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"простягнення заборгованості
Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України №03-05/997 від 12 червня 2015 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Данилової М.В., Швеця В.О. (доповідач).
за участю представників сторін від:
відповідача: Галасун Г.І. (дов. від 02.12.2015)
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" звернулося з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 98 855,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 858 від 14.06.2010 в частині погашення заборгованості за отриманий товар на спірну суму боргу. Водночас позивач зазначав, що право вимоги спірного боргу позивачем набуто на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.03.2012 № 20/03-8, укладеного позивачем з Колективним підприємством "Альянс", як постачальником за договором поставки. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014, ухваленим суддею Петренко І.В., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи наявності заборгованості відповідача за отриманий товар відповідно до договору поставки. Водночас установивши обставини передачі позивачу права вимоги спірного боргу за договором від 20.03.2012 № 20/03-8, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд керувався приписами статей 517, 519, 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Бахмат Р.М. - головуючий, Євстигнеєв О.С., Кощеєв І.М., постановою від 03.03.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує про недоведеність факту укладення та здійснення поставки за спірним договором, з огляду на відсутність у позивача оригіналів договору поставки та первинних документів. Відтак, на думку скаржника, матеріалами справи не підтверджується фактичне відступлення позивачу права вимоги спірної суми боргу. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 517, 518 Цивільного кодексу України, статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.06.2010 між Колективним підприємством "Альянс" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" в особі філії "Cолонянський райавтодор" (покупець) укладено договір поставки № 858, за умовами якого постачальник зобов'язався продати покупцеві в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов'язався купити фарбу для розмітки автомобільних доріг АК-2С та склокульки (пункт 1.1. договору). Пунктами 2.2., 2.4. договору сторони узгодили, що загальна вартість договору з ПДВ складає 98 872 грн.; зміна ціни оформлюється відповідною додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Також судами установлено, що на виконання умов договору поставки Колективним підприємством "Альянс" 06.08.2010 за накладною № 2125 була здійснена поставка товару - фарби для розмітки доріг АК-2С в кількості 2 580 кг вартістю 73 091,40 грн. та склокульок в кількості 800 кг вартістю 9 288 грн. на підставі довіреності відповідача в особі філії № 45 від 07.08.2010, що підтверджується належним чином завіреними копіями вищезазначених доказів. Судами установлено, що у грудні 2011 року відповідач визнав спірну суму заборгованості в розмірі 98 855,28 грн., але, зважаючи на відсутність коштів, пов'язану з недофінансуванням галузі, погодився сплатити борг протягом 2012 року. Водночас, вказаний борг на час розгляду справи відповідачем сплачено не було. Установлено судами і те, що 20.03.2012 між Колективним підприємством "Альянс" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" (новий кредитор) укладено договір № 20/03-8 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові на підставі договору поставки №858 від 14.06.2010, укладеного між первісним кредитором та відповідачем в особі третьої особи (боржник); за цим договором новий кредитор одержує всі права первісного кредитора за основним договором, в тому числі право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному основним договором, а саме - 98 855,28 грн.; до нового кредитора не переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення основного договору боржником (пункти 1.1.-1.3. договору). Судами установлено, що Колективне підприємство "Альянс" повідомило відповідача у справі та третю особу про відступлення права вимоги спірного боргу позивачу. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 98 855,28 грн. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Водночас за приписами статті 514 Цивільного кодексу України уступка вимоги є однією з підстав заміни сторони у цивільно-правовому зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує. Право вимоги має узгоджуватись за загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань. За таких обставин повинна бути незмінність істотних умов та зміст зобов'язання для боржника. З огляду на що, установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого за договором поставки товару та обставини щодо передачі позивачу права вимоги спірної суми боргу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Довід скаржника про відсутність у позивача оригіналів договору поставки та первинних документів не може бути підставою для скасування судових рішень у справі. Судами установлено, що копії документів, які були надані позивачем в обґрунтування позову, завірені належним чином, а тому правомірно визнані судами доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі № 904/8753/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: М. Данилова
В. Швець
Сервисы для юристов