Постанова ВГСУ від 18.06.2015 року у справі №5021/1965/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 5021/1965/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2014 року,та ухвалуГосподарського суду Сумської області від 9 вересня 2014 року,у справі № 5021/1965/12,за заявоюПриватного підприємства "Топаз ЛТД" (м. Київ),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафта" (смт. Ямпіль, Ямпільський район, Сумська область),про визнання банкрутом,-представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.12.2014 року за заявою Приватного підприємства "Топаз ЛТД" (далі за текстом - ПП "Топаз ЛТД") порушено провадження у справі № 5021/1965/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта" (далі за текстом - ТзОВ "Нафта"); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.09.2014 року у справі № 5021/1965/12 (суддя - Спиридонова Н.О.) задоволено Заяву Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі за текстом - Шосткинська ОДПІ) (№ 579/10/10-0030 від 23.01.2014 року) про визнання кредиторських вимог до боржника; визнано кредиторські вимоги Шосткінської ОДПІ до ТзОВ "Нафта" у розмірі 54 085 362 грн. 56 коп., з яких 1 618 717 грн. 07 коп. (4 черга), 52 466 645 грн. 49 коп. (6 черга); відмовлено в задоволенні Заяви Шосткінської ОДПІ (№ 1067/10/10-0030 від 04.02.2014 року) до ТзОВ "Нафта" про визнання кредиторських вимог у розмірі 179 210 грн. 58 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року у справі № 5021/1965/12 (головуючий суддя - Білоусова Я.О., судді: Пуль О.А., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу Шосткінської ОДПІ залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Сумської області від 09.09.2014 року у справі № 5021/1965/12 в частині відмови у задоволенні Заяви Шосткінської ОДПІ (№ 1067/10/10-0030 від 04.02.2014 року) до ТзОВ "Нафта" про визнання кредиторських вимог у розмірі 179 210 грн. 58 коп. залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування спірної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції ухвалою та постановою, Шосткинська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 09.09.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року у справі № 5021/1965/12 в частині відмови у задоволенні Заяви Шосткінської ОДПІ (№ 1067/10/10-0030 від 04.02.2014 року) до ТзОВ "Нафта" про визнання кредиторських вимог у розмірі 179 210 грн. 58 коп.; прийняти нове судове рішення, яким визнати кредитором Шосткінську ОДПІ у справі № 5021/1965/12 про банкрутство ТзОВ "Нафта" з майновими (грошовими) вимогами на загальну суму 54 264 573 грн. 14 коп. та включити їх до Реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.06.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Шосткинської ОДПІ прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

15.06.2015 року від Шосткинської ОДПІ надійшла Заява, у якій скаржником повідомлено про підтримання поданої касаційної скарги, висловлено прохання розгляду справи за відсутності представника скаржника.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 25.12.2012 року, за заявою ПП "Топаз", порушено провадження у справі № 5021/1965/12 про банкрутство ТзОВ "Нафта", на підставі ст. ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Сумської області від 12.11.2013 року у справі № 5021/1965/12 ТзОВ "Нафта" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гайдукова С.П.

06.12.2013 року в газеті "Голос України" № 231 опубліковано оголошення про визнання ТзОВ "Нафта" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

10.02.2014 року до Господарського суду Сумської області від Шосткинської ОДПІ надійшла Заява (вих. № 1067/10/10-0030) від 04.02.2014 року про визнання кредиторських вимог до ТзОВ "Нафта" на суму 179 210 грн. 58 коп., що складаються з податкового боргу за період з 23.01.2014 року по 04.02.2014 року у сумі 179 210 грн. 58 коп., зокрема пені, нарахованої на суму зниження податкових зобов'язань, згідно з п.п. 129.1.2. ст. 129 Податкового кодексу України.

Встановивши наведені вище обставини місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, враховуючи визнання ТзОВ "Нафта" банкрутом постановою Господарського суду Сумської області від 12.11.2013 року, а також те, що Шосткинська ОДПІ просить визнати вимоги з податкового боргу за період з 23.01.2014 року по 04.02.2014 року, тобто, вимоги, які виникли після визнання боржника банкрутом, такі вимоги не підлягають визнанню, в силу приписів ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відмовляючи у задоволенні поданої Шосткинською ОДПІ касаційної скарги колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013 року), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

У межах повноважень, визначених ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими та заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого ч. 1 ст. 37 Закону.

За висновком Верховного Суду України у постанові від 13.05.2014 року у справі № 5021/321/12, зазначеними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що вимоги Шосткинської ОДПІ не мають характеру поточних у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки були заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає нових податкових зобов'язань.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.