ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року Справа № 927/169/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Благовіщенське", с. Дніпровське, Чернігівська обл.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 рокуу справі господарського суду Черніговської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіщенське", с. Дніпровське, Чернігівська обл.простягнення 52 103,67 грн.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: Криворучко Г.В.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (далі за текстом - ТОВ "ДПЗКУ-МТС") звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіщенське" (далі за текстом - ТОВ "Благовіщенське") про стягнення 47 540 грн. основного боргу, 1 008, 14 грн. пені, 3 327, 80 грн. штрафу, 227, 73 грн. 3 % річних за договором про надання послуг.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.02.2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі: присуджено до стягнення з ТОВ "Благовіщенське" на користь ТОВ "ДПЗКУ-МТС" 47 540 грн. основного боргу, 1 008, 14 грн. пені, 3 327, 80 грн. штрафу, 227, 73 грн. 3% річних.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу та штрафних санкцій за надані послуги по збиранню сільгоспкультур за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт надання послуг і заборгованості відповідача в сумі 47 540 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, і, актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), які скріплено підписами та печатками обох сторін, а такі послуги в порушення умов договору оплачено було лише частково, в результаті чого утворилась заборгованість у вищевказаній сумі.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Благовіщенське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 25.02.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року, а матеріали справи повернути до господарського суду Чернігівської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.
ТОВ "ДПЗКУ-МТС" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 25.02.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року - скасувати, а матеріали справи повернути до господарського суду Чернігівської області.
Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.06.2013 року ТОВ "Благовіщенське" (замовник) та ТОВ "ДПЗКУ-МТС" (виконавець) було укладено Договір про надання послуг № КОЧРГ-2/13 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах Договору, на території сільськогосподарських угідь замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
В пункті 1.2 Договору сторони визначили найменування с/г культури, площу угідь замовника (обсяг), вартість послуг за 1 зібраний гектар та загальну вартість наданих послуг.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту.
Відповідно до п. 7.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ДПЗКУ-МТС" надало ТОВ "Благовіщенське" послуги по збиранню врожаю сільгоспкультур на загальну суму 52 020 грн., проте відповідач здійснив оплату лише частково в сумі 4 480 грн., у зв'язку з тим у нього утворилась заборгованість в сумі 47 540 грн.
Факт надання таких послуг підтверджено Актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 8443 від 06.11.2013 року на суму 30 420 грн. та № 10062 від 13.12.2013 року на суму 21 600 грн., що підписані сторонами та скріплені їх печатками.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення боргу, пені, штрафу та 3 % річних за невиконання умов договору про надання послуг, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Сервисы для юристов