Постанова ВГСУ від 18.06.2014 року у справі №911/4630/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 911/4630/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014у справі№ 911/4630/13 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промпошив"до1. Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"простягнення 234109,06 грн.за участю представників сторін:

позивача: Веліканов К.С., дов. від 31.01.2014 б/н

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Оліна О.М., дов. від 16.07.2013 №03/13

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпошив" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" про стягнення 234109,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2014 у справі № 911/4630/13 (суддя Щоткін О.В.) зупинено провадження у справі № 911/4630/13 до вирішення Господарським судом Київської області пов'язаної з нею справи № 911/118/14 та до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25.03.2014 у справі № 911/4630/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Сітайло Л.Г., Мальченко А.О.) ухвалу Господарського суду Київської області від 27.01.2014 про зупинення провадження у справі № 911/4630/13 скасовано, справу № 911/4630/13 повернуто до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 911/4630/13 скасувати, ухвалу Господарського суду Київської області від 27.01.2014 у цій справі залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпошив" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" про стягнення солідарно з відповідачів 234109,06 грн. заборгованості, пені та процентів річних з підстав невиконання відповідачем-1 зобов'язань за додатковою угодою № 2 від 02.04.2013 до договору поставки № 23/11 від 04.01.2011, укладеного між відповідачами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 02.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпошив", яке створено в результаті виділу із Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" і до якого згідно розподільчого балансу перейшла частина прав відповідача-2, що випливають з договору поставки, та відповідачами було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 23/11 від 04.01.2011.

Пунктом 1.2. додаткової угоди № 2 визначено, що частина боргу, яка підлягає оплаті за поставлений товар у розмірі 2170343,26 грн. повинна бути сплачена відповідачем-1 на користь позивача.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 2 грошові зобов'язання, передбачені п. 1.2. додаткової угоди, відповідач-1 зобов'язаний виконати шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, згідно з графіком, яким зокрема передбачено, що до 01.11.2013 відповідач-1, з поміж інших платежів, повинен сплатити позивачу частину боргу у розмірі 231000,00 грн.

Станом на день подачі позову до суду вказане зобов'язання відповідачем-1 виконано не було.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що 02.04.2013 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки б/н, відповідно до п. 1.1. якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання, передбаченого п. 1.2. додаткової угоди № 2 до договору поставки № 23/11 від 04.01.2011 та щодо сплати штрафних санкцій. При цьому п. 1.2. додаткової угоди передбачено солідарну відповідальність відповідачів у випадку порушення відповідачем-1 вказаного зобов'язання.

Предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 231000,00 грн., пені та 3% річних на підставі договору поставки № 23/11 від 04.01.2011 з додатковими угодами до нього та договору поруки б/н від 02.04.2013.

27.01.2014 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 911/4630/13 до закінчення розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/118/14 за позовом ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" до ТОВ "Промпошив" про визнання недійсним договору поруки.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з пов'язаності справ № 911/118/14 та № 911/4630/13, оскільки предметом розгляду справи № 911/118/14 є визнання недійсним договору поруки, на якому ґрунтуються вимоги позивача про стягнення заборгованості у справі № 911/4630/13, і у справі № 911/118/14 будуть встановлені обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, місцевий господарський суд, вирішуючи питання про пов'язаність зазначених справ та неможливість розгляду справи № 911/4630/13 не вказав, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи № 911/118/14 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, та яким чином встановлені у справі № 911/118/14 обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету та підстав позову, а також не врахував положень п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо права господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.