ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року Справа № 904/4459/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПолянського А.Г.,суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "НафтогазУкраїни"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід17.03.2014р.у справі№904/4459/13Господарського судуДніпропетровської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "НафтогазУкраїни"доПриватного акціонерного товариства "Теплогенерація"простягнення суми
за участю
- позивача:Мацегорін А.О. .(довіреність від 30.12.13р.)- відповідача:Шепотін В.С. (довіреність від 01.11.13р.), -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись в суд з даним позовом, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "НафтогазУкраїни" (далі - позивач) просила стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" (далі - відповідач) 705153,08 грн. пені, 76198,22 грн. інфляційних втрат, 136373,95 грн. три відсотки річних, всього 917725,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своє зобов'язання за договором поставки природного газу щодо оплати виконав несвоєчасно.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Юзіков С.Г., судді Бєлік В.Г., Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Іванов О.Г., судді Березкіна О.В., Подобєд І.М.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 70515,31 грн. пені, 76198,22 грн. інфляційних втрат, 136373,95 грн. - три відсотки річних, в решті позовних вимог відмовлено, надано відповідачу відстрочку виконання рішення суду строком на один рік.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення в частині зменшення нарахованої пені та відстрочення виконання рішення строком на 1 рік та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем умов договору поставки природного газу від 30.08.2011 року №06/11-564, укладеного між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець), на виконання умов якого позивач передавав, а відповідач прийняв природний газ, та розрахувався з позивачем за спожитий природний газ в повному обсязі, але з порушенням строків передбачених п. 4.1 договору, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п.7.3.1 Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого від позивача природного газу за серпень - вересень 2011 року позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення виконання зобов'язання з 06.09.2011 року, 06.10.2011 року до 03.03.2012 року. Загальна сума пені за вказаний період її нарахування складає 705 153,08 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про часткове задоволення позову мотивував тим, що відповідач перебуває в тяжкому фінансовому стані, при тому що призначенням відповідача є забезпечення теплоносіями в опалювальний період житлових мікрорайонів, вироблення електроенергії для ряду підприємств, а також забезпечення електроносіями фекальної станції м. Нікополь. При цьому апеляційним судом зазначено, що матеріали справи містять об'єктивні відомості, які підтверджують винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення неустойки та відстрочки виконання рішення суду, а баланс інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі, забезпечений.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються заперечень щодо зменшення розміру нарахованої пені, та щодо відстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік.
Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 Цивільного кодексу України).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 цього Кодексу).
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду апеляційний суд свою постанову мотивував тим, що відповідач вироблене тепло безперебійно, не зважаючи на постійну заборгованість бюджетних організацій, передає до стаціонарів лікарень, поліклінік, шкіл, професійно-технічного закладу, до двох мікрорайонів міста та ПКП «Нікопольтеплоенерго», яке розподіляє тепло населенню.
Крім того, господарським судом прийнято до уваги, що відповідачем ще 03.03.2012 року, тобто більше ніж за 1 рік та 3 місяці до дати пред'явлення позивачем позову, погашено основний борг, а також те, що, виходячи з балансу відповідача на 30 вересня 2013 року сплата останнім штрафних санкцій у повному обсязі є об'єктивно неможливою.
За казаних обставин не вбачається, що судові рішення прийняті з порушенням приписів статті 551 Цивільного кодексу України, та що наведені обставини не мають істотного значення.
Відповідно до приписів статті 83 ч.1 п.6 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Враховуючи викладене суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду вирішено господарським судом із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі та враховані матеріальні інтереси позивача, у зв'язку з чим заява боржника про відстрочку задоволена лише частково терміном на один рік.
За вказаних обставин підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "НафтогазУкраїни" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р. у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/4459/13, залишити без змін.
Сервисы для юристов