Постанова ВГСУ від 18.05.2015 року у справі №910/27171/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Справа № 910/27171/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Дерепи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Таско"на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. (суддя Морозов С.В.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. (судді: Яковлєв М.В., Авдеєв П.В., Куксов В.В.) у справі№910/27171/14 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України, 2. Військової частини А1119 доКорпорації "Таско" простягнення 43 099 грн. 94 коп. за участю представників: від прокуратури Яговдік С.М., прокурор відділу ГПУ, службове посвідчення №029909; Леонідов В.О., заступник начальника відділу Прокуратури центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, службове посвідчення №023534 від позивача 1 Глазунов М.Ю., довіреність №220/1003/д від 05.12.2014 р. від позивача 2не з'явились від відповідача Полонська А.Б., довіреність №49 від 19.01.2015 р.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А1119 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Таско" про стягнення 43 099 грн. 94 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не оплатив надані йому за договором зберігання №19/ОРІС від 14.12.2009 р. послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Крім того, прокурором заявлено вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

В процесі судового розгляду справи відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 12 587 грн. 72 коп.

Разом з цим, на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт за інший період прокурором було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог на 13 556 грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. у справі №910/27171/14 вимоги позивача задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача 25 479 грн. 04 коп. боргу, 2 167 грн. 22 коп. пені, 259 грн. 30 коп. 3% річних, 2 606 грн. 66 коп. інфляційних втрат. В частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 12 587 грн.72 коп. провадження у справі припинено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане судове рішення вмотивовано доведеністю факту існування заборгованості відповідача перед позивачем у встановленому розмірі та наявністю підстав для стягнення з відповідача нарахованих на дану заборгованість сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, місцевий господарський суд припинив провадження в частині стягнення з відповідача суми боргу, сплаченої останнім до винесення судового

рішення, однак відмовив у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог на 13 556 грн. 90 коп., оскільки розцінив вказане, як одночасну зміну предмету і підстав позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. у справі №910/27171/14 залишено без змін.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, Корпорація "Таско" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. у справі №910/27171/14 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме неналежним дослідженням доказів у справі, в результаті чого, на думку скаржника, не були з'ясовані всі фактичні обставини справи, зокрема, не надана належна правова оцінка існуванню форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Карабаня В.Я., суддів Ємельянов А.С. (доповідач у справі) та Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу Корпорації "Таско" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.05.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №05-05/595 від 18.05.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для розгляду касаційної скарги Корпорації "Таско" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. та на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2015 р. у справі №910/27171/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Дерепа В.І.

В судове засідання 18.05.2015 р. з'явились представники прокуратури, позивача 1 та відповідача.

Представники позивача 2 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача 2.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представники прокуратури та позивача 1 в судовому засіданні заперечили проти касаційної скарги, просили залишити без змін судові акти, винесені господарськими судами попередніх інстанцій у справі №910/27171/14.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.