Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №908/5397/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 908/5397/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 10.10.2016 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі№908/5397/15 Господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця до відповідачів:1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1", 2) Державного підприємства "Нігинський кар'єр" простягнення 144 203,52 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Макаровець І.В., довір. від 20.01.2017 б/н;

- відповідача 1: не з'явився;

- відповідача 2: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1" про стягнення 144 203,52 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/5397/15 (суддя Кагітіна Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (головуючий суддя Татенко В.М., судді Колядко Т.М., Скакун О.А.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 (головуючий суддя Шевчук С.Р., судді Волік І.М., Демидова А.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 скасовано, справу скеровано до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 до участі у справі у якості другого відповідача залучено Державне підприємство "Нігинський кар'єр".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 у справі №908/5397/15 (суддя Азізбекян Т.Я.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (головуючий суддя Стойка О.В., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.) у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1" відмовлено. Провадження у справі стосовно Державного підприємства "Нігинський кар'єр" - припинено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача 1 плату за користування вагонами у розмірі 144 203,52 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 33, 34, 43 господарського процесуального кодексу України, оскільки судами не надано належної юридичної оцінки наявним в матеріалах справи наказам залізниці про затримку вагонів та про відновлення руху, актам загальної форми ГУ-23 та актам затримки вагонів ГУ-23а, якими підтверджується факт затримки вагонів, їх кількість та час затримки. Наголошує на наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21.01.2015 між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця", правонаступником якого є позивач та відповідачем укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2127 (далі - Договір), предметом якого відповідно є надання позивачем відповідачу послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за надані послуги.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 Договору, відповідач-1 здійснює попередню оплату позивачу на відповідний рахунок. Одержані кошти позивач зараховує на особовий рахунок відповідача-1. Послуги відповідачу-1 за договором надаються за наявності попередньої оплати на його особовому рахунку.

Сума попередньої оплати на особовому рахунку відповідача-1 визначається із розрахунку середньодобового обсягу перевезень за відпрацьовані дні попереднього або поточного місяця. Сторони погодили розмір попередньої оплати у сумі середньодобового обсягу перевезень за п'ять діб.

Позивач відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку відповідача-1 на підставі перевізних документів накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін., оформлених у паперовому або електронному вигляді.

У квітні 2015 року до станції Балин Південно-Західної залізниці для відповідача-1 надходили вагони, які за відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення були затримані та перенаправлені у квітні, травні 2015 року до станції Нігин.

Загальний час затримки вагонів на коліях станцій було зафіксовано актами затримки вагонів форми ГУ-23а №21 від 12.04.2015, №22 від 13.04.2015, №46 від 15.04.2015, № 49 від 13.04.2015, №55 від 15.04.2015, №52 від 20.04.2015, №28 від 24.04.2015, №27 від 25.04.2015, №25 від 22.04.2015, №27 від 28.04.2015, та актами загальної форми ГУ-23 №№ 884, 892, 895, 897, 902, 903, 995, 998, 1004, 1022, 1023, 1034, 1035, 1036, 1039, на підставі яких позивачем була нарахована плата за користування вагонами по відомостям №17040034, №17040035, № 22040047, № 28040058, №28040062, №29040063, № 29040066, №29040067, №12050072 форми ГУ-46 на загальну суму 144 203,52 грн.

Спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з відмовою ТОВ "Ферромет 1" сплатити нараховану йому залізницею плату за користування вагонами.

Розглядаючи спір по суті, суди керувалися приписами статті 119 Статуту залізниць та положеннями пунктів 3, 4, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 №113 (далі за текстом - Правила користування) та дійшли висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки акти про затримку вагонів (форма ГУ-23а) № 21 від 12.04.15 (початок затримки вагонів), № 22 від 13.04.15 (закінчення затримки вагонів), так само, як і акти (форма ГУ-23а) №49 від 13.04.15 (початок затримки вагонів 24 одиниць) та № 46 від 15.04.15 (закінчення затримки вагонів 24 одиниць), №55 від 15.04.15 (початок затримки вагонів 13 одиниць), №52 від 20.04.15 (закінчення затримки вагонів 13 одиниць - 41), акт №28 від 24.04.15 (початок затримки вагонів), акт №27 від 25.04.15 (закінчення затримки вагонів), акт № 28 від 24.04.15 та № 27 від 25.04.15, акт №25 від 22.04.15 та №27 від 28.04.15 (29 вагонів), не є належними доказами для стягнення плати за користування вагонами з відповідача 1.

Крім цього, рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1622/15 від 17.11.2015, яке набрало законної сили 30.11.2015, за позовом ПАТ "Українська залізниця" до ДП "Нігинський кар'єр" встановлено, що у березні - квітні 2015 по станції Балин була затримана група вагонів вантажовласника з причини неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, які в подальшому були переправлені на станцію Нігин, тобто з вини відповідача-2 по даній справі. В подальшому група вагонів була затримана на станції Нігин з причин, що залежали від вантажовласника - ДП "Нігинський кар'єр", з якого стягнуто плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 у загальній сумі 262 647,36 грн.

Стосовно ж відповідача 2, то оскільки позивачем не було заявлено позовних вимог до ДП "Нігинський кар'єр", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі щодо відповідача-2 на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність предмету спору.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог та припинення провадження у справі у зв'язку з наступним.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.