Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №908/2370/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 908/2370/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Васищак І.М.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 23.11.2016

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2017

зі справи № 908/2370/16

за позовом комунального підприємства "Водоканал" (далі - Підприємство), м. Запоріжжя,

до комунальної установи "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя" (далі - Установа), м. Запоріжжя,

про стягнення 157 141,06 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Гриценко О.І. предст. (дов. від 03.01.2017)

відповідача - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Установи про стягнення 157 141,06 грн. за скид понаддоговірних об'ємів стічних вод у міську каналізацію.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.11.2016 у справі № 908/2370/16 (суддя Зінченко Н.Г.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2017 (судді Радіонова О.О. -головуючий, Зубченко І.В., Марченко О.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з посиланням на їх необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові акти попередніх судових інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Підприємства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 05.04.2013 Установою як абонентом та Підприємством (Водоканал) укладено договір № 722к на закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір 1), відповідно до умов якого Водоканал зобов'язується у 2013 надати абоненту послуги каналізаційні (видалення та оброблення стічних вод), а абонент - прийняти і оплатити такі послуги;

- найменування послуги: послуги каналізаційні (видалення та оброблення стічних вод) за ДК 016 - 2010: код 37.00.1. Кількість послуг каналізаційних 89534,979 куб.м (пункт 1.2 Договору 1);

- обсяги закупівлі послуг каналізаційних можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.3 Договору 1);

- ціна договору становить 290 093,33 грн., у т.ч. ПДВ 48 348,89 грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, з урахуванням фактичного обсягу видатків абонента (пункти 3.1, 3.2 Договору 1);

- пунктом 4.1 Договору 1 передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати абонентом після пред'явлення Водоканалом акта-рахунку на оплату послуг;

- строк (термін) надання послуг: квітень - грудень 2013 року, місце надання послуг: по майданчиках (розділ V Договору 1);