ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2017 року Справа № 904/1751/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2016у справі№ 904/1751/16 господарського суду Дніпропетровської областіза заявоюПриватного підприємства "АГРО-ФТ"пробанкрутствоза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - Лисенко В.М.
В С Т А Н О В И В:
Приватним підприємством "АГРО-ФТ" подано до господарського суду заяву про банкрутство Приватного підприємства "АГРО-ФТ" (далі - ПП "АГРО-ФТ", боржник) в порядку ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 N 4212-V, (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016 у справі № 904/1751/16 заяву ПП "АГРО-ФТ" про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "АГРО-ФТ" прийнято до розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 (суддя Полєв Д.М.) порушено провадження у справі № 904/1751/16 про банкрутство ПП "АГРО-ФТ", введено процедуру санації боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим санацією ПП "АГРО-ФТ" керівника боржника ОСОБА_6., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Андросову В.Є.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 904/1751/16 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 у справі №904/1751/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись із винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 904/1751/16, а справу № 904/1751/16 передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі №904/1751/16 ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 скасовано, справу передано на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, оскільки апеляційним судом без врахування особливостей, що передбачені вимогами ст. 94 Закону про банкрутство, а також, в порушення вимог ст. 1 Закону про банкрутство не з'ясовано належним чином правового статусу заявника апеляційної скарги у даній справі, не надано правової оцінки доводам апеляційної скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про те, що банк вважає себе заставним кредитором боржника - ПП "АГРО-ФТ", про що керівник боржника в заяві про порушення справи про банкрутство не вказав, а також, не надана оцінка доводам заявника, що викладені в тексті апеляційної скарги про те, що останній не надавав згоду на впровадження плану санації та на призначення керуючим санацією керівника боржника в порядку ст. 94 Закону про банкрутство, крім того, в ухвалі про припинення апеляційного провадження не надана оцінка письмовим доказам, що містяться у справі та були подані банком в підтвердження своїх доводів, на момент винесення оскаржуваної ухвали Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Під час здійснення апеляційного провадження постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2016 (колегія суддів: Білецька Л.М. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.) апеляційну скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 у справі №904/1751/16 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у порушенні провадження у справі №904/1751/16 про банкрутство ПП "АГРО-ФТ".
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 101 ГПК України.
Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Між тим, частиною шостою статті 106 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно вимог ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Сервисы для юристов