Постанова ВГСУ від 18.03.2015 року у справі №911/4072/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 911/4072/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:головуючого суддіКузьменка М.В.,суддіВасищака І.М.,судді Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище"на рішення господарського суду Київської області від 11.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р.у справі № 911/4072/14 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АРС"до треті особи проТовариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про"; Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"; Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 стягнення процентів річних та збитків від інфляції за участю представників:

ТОВ "АРС" - не з'явилися;

ТОВ "Казус-Про" - не з'явилися;

ФГ "Агроінвест-Топилище" - Грищенко О.М.;

ТОВ "Хліб Інвестбуд" - не з'явилися;

ФОП ОСОБА_1. - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС" звернулося до господарського суду Київської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" 3 000 грн. процентів річних; з відповідача-2 - Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" 49 202,64 грн. процентів річних та 4 123,35 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Волинської області від 07.05.2012 р. у справі № 5004/353/12 з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на користь ТОВ "Хліб Інвестбуд" стягнуто основну заборгованість за контрактом № МУ-0017 від 21.03.2011 р. у розмірі 824 670,00 грн., яка не погашена, отже, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, з відповідача-2 на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню проценти річні та збитки від інфляції. При цьому, право вимагати виконання зобов'язання щодо сплати процентів річних та збитків від інфляції виникло у позивача в силу умов угоди № 30-04/13 від 30.04.2013 р. про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги). Разом з цим, відповідач-1 є відповідальним за невиконання відповідачем-2 зобов'язання щодо сплати процентів річних в розмірі 3 000,00 грн. за умовами договору поруки від 02.09.2014 р. № 02-09-2014 (т.1 а.с.3-8).

Відповідач-1 у справі до прийняття рішення по суті заявлених вимог відзиву на позов не надав.

Відповідач-2 у справі - у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що після прийняття судом рішення зі спору, предметом якого є стягнення заборгованості за договором, припиняються цивільно-правові відносини та виникають нові правовідносини, основані на державному примусі (т.1 а.с.61).

Рішенням господарського суду Київської області від 11.11.2014 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.129-134).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- факт порушення зобов'язання з поставки зерна майбутнього врожаю відповідно до контракту № МУ-0017 від 21.03.2011 р. встановлений рішенням господарського суду Волинської області від 07.05.2012 р. у справі № 5004/353/12;

- відповідач-2 не погасив заборгованість, факт наявності якої встановлений вказаним рішенням;

- як особа, що допустила порушення грошового зобов'язання, відповідач, в силу ст. 625 ЦК України, повинен був сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних та збитки від інфляції, за весь період прострочення зобов'язання;

- відповідач-1 є зобов'язаною особою в силу умов договору поруки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 11.11.2014 р. змінено в частині розподілу суми судового збору (т.1 а.с.173-180).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права судами, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.4-7).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку судами встановлені наступні обставини.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.05.2012 р. у справі № 5004/353/12 частково задоволено позов ТОВ "Хліб Інвестбуд". Стягнуто на його користь з ФГ "Агроінвест-Топилище" 824 670,00 грн. коштів, отриманих за контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0017 від 21.03.2011 р.

Предметом спору у вищевказаній справі є виконання ФГ "Агроінвест-Топилище" зобов'язань з повернення коштів, оплачених за зерно майбутнього врожаю.

Під час розгляду спору у справі № 5004/353/12 господарським судом Волинської області встановлений факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати зерна майбутнього врожаю.