Постанова ВГСУ від 18.03.2015 року у справі №6/108-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 6/108-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року та ухвалиГосподарського суду Сумської області від 20 жовтня 2014 рокуу справі№ 6/108-09 за заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Охтирка та Охтирському районідоВідкритого акціонерного товариства "Охтирсільмаш"провизнання банкрутом,

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2014 року у справі № 6/108-09 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Костенко Л.А., суддя Левченко П.І., суддя Лугова Н.П.) в задоволенні заяви кредитора Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про включення поточних кредиторських вимог Охтирської ОДПІ з податку на доходи фізичних осіб у сумі 23 214,46 грн. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2014 року у справі № 6/108-09 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Костенко Л.А., суддя Левченко П.І., суддя Лугова Н.П.) в задоволенні заяви кредитора Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про включення поточних кредиторських вимог Охтирської ОДПІ зі сплати єдиного соціального внеску на суми заробітної плати в сумі 44 238,62 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року (судді: Гетьман Р.А. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) ухвали Господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2014 року у справі № 6/108-09 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, скаржник Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року та прийняти нову, якою задовольнити вимоги щодо визнання поточних кредиторських вимог по податку на доходи фізичних осіб в сумі 23 214,46 грн. та зі сплати єдиного соціального внеску на суми заробітної плати в сумі 44 238,62 грн.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В свою чергу, арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторович проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві та просить ухвали Господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року у справі № 6/108-09 залишити без змін.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.09.2011 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та припинено повноваження розпорядника майна боржника, відкрито процедуру санації у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Охтирсільмаш".

Постановою Господарського суду Сумської області від 24.01.2012 року припинено процедуру санації боржника, визнано відкрите акціонерне товариство "Охтирсільмаш" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

Ухвалами від 20 жовтня 2014 року у справі № 6/108-09 місцевим господарським судом в задоволені заяв Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання кредиторських вимог по податку на доходи фізичних осіб в сумі 23 214,46 грн. та зі сплати єдиного соціального внеску на суми заробітної плати в сумі 44 238,62 грн. до боржника відмовлено.

Ухвали місцевого суду, з висновками яких погодився і суд апеляційної інстанції, мотивовані тим, що під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, які можуть бути заявлені в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак, на заявлені вимоги кредитора розповсюджується дія норм, передбачених ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами частини 1 статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Нормами Закону про банкрутство встановлено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 23 Закону про банкрутство.