Постанова ВГСУ від 18.03.2014 року у справі №924/401/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 924/401/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Агрофірма "Авіс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р.у справі№ 924/401/13 Господарського суду Хмельницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд"доПублічного акціонерного товариства Агрофірма "Авіс"простягнення 202422,45 грн.за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачаЛебідь О.В., дов. від 17.03.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства агрофірми "Авіс" (з урахуванням уточненого розрахунку періоду здійснених нарахувань) 199511,78 грн., з яких: 191474,96грн. основна заборгованість, 765,90 грн. інфляційні, 1211,79 грн. 3% річних, 6059,13 грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних будівельних робіт за договором підряду від 02.11.2012р. №26-0412, відповідно до положень статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідач відзиву на позов не подав; в засіданні Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2013р. не погодився з позовними вимогами, вказавши про недоведеність настання строку виконання ним зобов'язання по оплаті.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.04.2013р. (суддя Гладюк Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 191474,96 грн. основної заборгованості, 1211,79 грн. 3% річних, 6059,13 грн. пені, 382,95грн. інфляційних та 3950,31 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. (судді: Філіпова Т.Л. - головуючий, Бучинська Г.Б., Саврій В.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його законність, відповідність обставинам та матеріалам справи; доводи апеляційної скарги відхилено, як такі, що суперечать матеріалам та обставинам справи, нормам процесуального законодавства.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство Агрофірма "Авіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, та направити справу на новий розгляд.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: в порушення статті 612 Цивільного кодексу України суди не витребували, а позивач не надав докази, що свідчать про момент отримання та підписання актів приймання - передачі виконаних робіт, а відтак, виникнення за умовами договору зобов'язання по оплаті, окрім цього, претензія, направлена скаржнику 18.01.2013р., вчинена з використанням факсиміле, чим порушено статтю 6 Господарського процесуального кодексу України щодо вимог належності доказів у справі, відтак суди неповно та необ'єктивно розглянули всі обставини справи.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні..

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.04.2012 року між сторонами укладено договір № 26 - 0412, відповідно до якого підрядник (позивач) зобов'язується виконати загально - будівельні роботи щодо білощебневого покриття дороги та території діючих пташників на об'єкті, які мають бути виконані підрядником згідно державних будівельних норм та правил чинних в Україні та відповідно до цього договору, будівельної документації, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти належним чином та вчасно виконані роботи та оплатити їх на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 3.2. цього договору замовник зобов'язується вчасно оплачувати роботи підрядника відповідно до договору.

Відповідно до пункту 9.1. вказаного договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт з моменту отримання попередньої оплати і передати закінчені роботи замовнику за актом прийому - передачі виконаних робіт протягом 45 календарних днів. Остаточне приймання робіт замовником проводиться на підставі остаточного акта приймання - передачі виконаних робіт, що підписується між сторонами, форма якого затверджена сторонами та є додатком № 2 до договору. Паралельно з підписанням остаточного акту прийому - передачі робіт підписується остаточна довідка про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ - 3.

Загальна вартість робіт відповідно до договору становить 248 844 грн. Пунктом 13.2. встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином: 30 % попередня оплата; 70 % від суми акту приймання - передачі виконаних робіт, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів прийому - передачі виконаних робіт.

В силу пункту 15.6.6. договору у випадку прострочення замовником виконання зобов'язання щодо здійснення будь-яких платежів на користь підрядника, за умови, що така затримка не обумовлена невиконанням підрядником своїх зобов'язань за договором, замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ у період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з дати його укладення сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за договором або його розірвання у відповідності із положеннями розділу 14 договору (п. 14.2.).Додатком № 1 до договору сторони узгодили ціну робіт.

02 .11.2012 року сторони уклали додаткову угоду № 1, якою, зокрема внесли зміни в основний договір та передбачили, що вартість договору становить 327832,80 грн. До вказаної додаткової угоди сторони підписали додаток № 1- ціна договору.

Договір, додаткова угода та додатки підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Також судами встановлено, що виконання робіт за листопад 2012 року та прийняття їх замовником підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1 на суму 187139,36 грн. та №2 на суму 78988,80 грн., а також довідками про вартість виконаних робіт на таку ж суму, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Судами досліджено, що листом № 354 від 27.12.2012р. (копія якого міститься в матеріалах справи) позивач повідомив відповідача про наявність в останнього заборгованості в сумі 191474,96грн..

18.01.2013 року позивач надіслав відповідачу претензію №14 з вимогою про погашення заборгованості за виконані роботи, докази направлення якої (фіскальний чек № 6105 та опис матеріалів з печаткою пошти) додано до справи.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди зазначили, що виконані роботи позивачем роботи слід вважати прийнятими за змістом умов укладеного сторонами договору та положень чинного законодавства, відсутність доказів їх повної оплати, а також настання строків оплати свідчить про наявність заборгованості, розмір якої становить 191474,96 грн.