Постанова ВГСУ від 18.03.2014 року у справі №908/3078/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 908/3078/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ Запорізької області,

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014

зі справи № 908/3078/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (далі - Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська промислова компанія", м. Бердянськ Запорізької області (далі - Відповідач),

про стягнення 21 174,40 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Дігтяренка В.С.,

Відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 21 174, 40 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2013 (суддя Дроздова С.С.): позов задоволено; стягнуто з Відповідача на користь Позивача зазначену суму і 1 720, 50 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014 (колегія суддів у складі: Радіонова О.О. - головуючий, Зубченко І.В. і Татенко В.М.): задоволено апеляційну скаргу Відповідача; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; у позові відмовлено; з Позивача стягнуто на користь Відповідача 860, 25 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України (з письмовими поясненнями до неї) Позивач просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи скасувати, а рішення суду першої інстанції від 14.11.2013 залишити без змін, стягнувши з Відповідача витрати з оплати судового збору. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням апеляційним господарським судом статей 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про безпідставність та незаконність вимог Позивача, і просить скаргу відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Основним предметом господарської діяльності Позивача є виробництво та розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб підприємств, організацій, установ і її збут.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 14.09.2005 № 546 Позивача визначено виконавцем послуг з теплопостачання.

Позивач здійснює постачання теплової енергії в будинок № 11 по вул. Пушкіна в м. Бердянську, в тому числі до нежитлового вбудованого приміщення площею 61, 1 кв. м, яке належить на праві приватної спільної часткової власності Відповідачу.

Факт централізованого опалення нежитлових приміщень 1-го поверху згаданого будинку без оформлення договору купівлі-продажу теплової енергії з Відповідачем виявлено та зафіксовано актом від 17.01.2013, складеним комісією Позивача із залученням головного спеціаліста адміністративного відділу Бердянського виконавчого комітету.

На адресу Відповідача було надіслано листа від 26.02.2013 № 468 з проханням надати документи для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії. Відповідач на це відповів листом від 13.03.2013 № 10, в якому зазначив, що він є власником вбудованого нежитлового приміщення, наміри щодо укладення договору у нього відсутні і він має намір "відключитися".

Позивач надіслав Відповідачу проект договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщень. Відповідач відмовився від укладення договору з огляду на те, що відповідні приміщення ним не використовуються та не потребують опалення.

01.06.2013 Позивачем (постачальником) і Відповідачем (споживачем) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 356, за умовами якого: