ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року Справа № 908/2823/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокуратуриКозакова І.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури Українипозивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт"на постановувід 27.11.2013 р. Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 908/2823/13 господарського суду Запорізької областіза позовомПрокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт"провнесення змін до договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В :
У серпні 2013 р. прокурор Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" про внесення змін до пункту 9 договору оренди землі від 06.07.2010 р. відносно земельної ділянки загальною площею 0,3644 га, яка знаходиться по вул. Зразковій, 1-в, в м. Запоріжжі (кадастровий номер: 2310100000:02:010:0017), укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт", виклавши його в такій редакції:
"9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі: 124 919 грн. 96 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".
Позовні вимоги з посиланням на статті 632, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України, статтю 30 Закону України "Про оренду землі", положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та норми Податкового кодексу України обґрунтовані тим, що пунктом 9 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 06.07.2010 р. було встановлено розмір орендної плати за передану земельну ділянку, а пунктом 12 цього договору передбачено перегляд розміру орендної плати один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, прийняттям орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати та в інших випадках, передбачених законом.
Прокурор зазначав, що 27.07.2011 р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", відповідно до якого визначений коефіцієнт, згідно якого визначається розмір орендної плати за земельні ділянки, а 26.06.2012 р. міською радою прийнято рішення № 37 про внесення змін до рішення № 16 від 27.07.2011 р., яке набрало чинності 01.01.2013 р., яким встановлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних, газових автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку.
12.02.2013 р. міська рада звернулась до товариства з письмовою пропозицією про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди землі, яка залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення до суду.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на безпідставність застосування рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 р. для внесення змін до договору оренди землі, оскільки вказане рішення ради офіційно було оприлюднене 24.07.2012 р., а в силу норм Податкового кодексу України зміни до будь - яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Отже, відповідач зазначав, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період), а в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Тобто, в даному випадку, на думку відповідача, рішення міської ради № 37 від 26.06.2012 р., яке визначене як підстава для внесення змін до договору оренди землі, має застосовуватися не раніше 01.01.2014 р., а не з 01.01.2013 р., як це передбачено пунктом 5 цього рішення.
Крім того, на думку відповідача, наявність вказаного рішення № 37 від 26.06.2012 р. не є безумовною підставою для внесення змін до діючого договору за відсутності згоди сторін цього договору.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" також вказувало на те, що в даному випадку звернення позивача до суду з метою захисту права на отримання належного розміру орендної плати та приведення умов договору до вимог закону є безпідставними, оскільки договір в повній мірі відповідає вимогам податкового законодавства, а сплачуваний розмір орендної плати, встановлений умовами договору у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки, не порушує інтересів міської ради щодо отримання належного розміру орендної плати.
Запорізька міська рада у поясненнях на позовну заяву вказувала на прийняття міською рішення № 16 від 27.07.2011 р. "Про затвердження розмірів орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення" та рішення № 37 від 26.06.2012 р., яким внесені зміни до попереднього рішення № 16 у відповідності до норм чинного законодавства, виходячи з наданих законом повноважень. При цьому, позивач зазначав, що для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, передану відповідачу за спірним договором, застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2008 року з урахуванням індексації, що на думку позивача, виходячи з норм чинного законодавства та положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р., свідчить законність дій міської ради та безпідставність відмови відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди землі.
Крім того, Запорізька міська рада зазначала про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для застосування рішення міської ради № 37 від 26.06.2012 р., оскільки в силу вимог Податкового та Бюджетного кодексів України плата за землю (у формі земельного податку та орендної плати) визначається загальнодержавним податком, а бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, і оскільки рішення Запорізької міської ради № 37 прийнято 26.06.2012 р., тобто більше ніж за шість місяців до 01.01.2013 р., вимоги законодавства щодо строків внесення змін до елементів податків дотримано в повній мірі, а інших вимог до строків прийняття або публікації рішень про встановлення або зміну загальнодержавних податків чинним законодавством не передбачено.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.10.2013 р. (суддя Смірнов О.Г.) позовні вимоги задоволені, внесені зміни до пункту 9 договору оренди землі від 06.07.2010 р., укладеного відносно земельної ділянки, загальною площею 0,3644 га, яка знаходиться по вул. Зразковій, 1-в, в м. Запоріжжі, між Запорізькою міською радою та ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт", який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Держаного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.08.2010 р. за № 041026101925 та викладено його в такій редакції: "9.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі:124 919 грн. 96 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог встановивши, що сторонами в договорі оренди землі, передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
При цьому, судом були визнані помилковими доводи відповідача відносно того, що рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 р., має застосовуватись не раніше 01.01.2014 р. з огляду на приписи, зокрема, пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
За апеляційною скаргою ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" Донецький апеляційний господарський суд (судді: Склярук О.І., Богатир К.В., Дучал Н.М.) переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 27.11.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Торгова фірма "Запоріжнафтопродукт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи та ненаданням правової оцінки доказам у справ, посилаючись на норми Податкового кодексу України та положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вказуючи на залишення судами поза увагою доводів товариства про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 р., про що свідчить і постанова Вищого господарського суду України від 17.09.2013 р. у справі № 908/2287/13.
У відзиві на касаційну скаргу Запорізька міська рада просила відмовити у її задоволенні, вказуючи на необґрунтованість доводів скаржника та їх невідповідність нормам Податкового кодексу України, яким встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків, а міською радою було дотримано всі вимоги чинного законодавства. Крім того, стосовно посилань заявника касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2013 р. у справі № 908/2287/13 є безпідставними, оскільки вказаним судовим рішення не встановлено помилковість висновків судів щодо застосування рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 р., а зазначено про не з'ясуванням судами обставин справи у їх сукупності, що стало наслідком направлення справи на новий розгляд та унеможливлює застосування цієї постанови суду касаційної інстанції до спірних правовідносин сторін у даній справі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 06.07.2010 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 11.08.2010 р. за № 041026101925, відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець, відповідно до рішення тридцять восьмої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 61/196 від 23.12.2009 р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3644 га, для розташування автозаправної станції № 15, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Зразкова, 1-в.
В пункті 8 договору сторони передбачили, що договір укладено на строк до 05.06.2051р.
Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 83 279, 96 грн., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року.
Згідно з пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.
Відповідно до пункту 12 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
Сервисы для юристов