ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року Справа № 5009/1641/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргуТОВ "Техно-Лайф" в особі ліквідатора Сухової Ніни Володимирівнина постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 рокуу справі господарського суду № 5009/1641/12 Запорізької областіза заявою ТОВ "Мастеркомфорт"до ТОВ "Техно-Лайф"про визнання банкрутомліквідаторСухова Н.В.у судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Техно-Лайф": ТОВ "Мастеркомфорт":ліквідатор Сухова Н.В., не з'явилися.
ВСТАНОВИВ :
ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2012 року порушено провадження у справі №5009/1641/12 про банкрутство ТОВ "Техно-Лайф" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Мастеркомфорт" (далі - ініціюючого кредитора) за спеціальною процедурою, регламентованою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі -Закону), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1).
Постановою господарського суду Запорізької області від 14.05.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю., якого зобов'язано вжити заходів щодо виявлення кредиторів банкрута та здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону (в зазначеній редакції) (том 1, а.с. 36, 36-зворот).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2012 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено, вимоги, не задоволені за недостатністю майна боржника, ухвалено вважити погашеними (том 1, а.с. 126, 126 - зворот).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2012 року у даній справі скасовано, справу направлено для розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури (том 1, а.с. 160 - 162).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 року усунено арбітражного керуючого Клименка О.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сухову Н.В., зобов'язано арбітражного керуючого Клименка О.Ю. передати, а ліквідатора боржника Сухову Н.В. прийняти бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності у десятиденний строк, продовжено строк ліквідаційної процедури до 09.04.2013 року (том 2, а.с. 17 - 18).
15.10.2013 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду Запорізької області, ліквідатором боржника Суховою Н.В. подано до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 15.10.2013 року (вх. №09-06/20250) (том 3, а.с. 22 - 35).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 року (суддя Черкаський В.І.) ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора затверджено, ТОВ "Техно-Лайф" ліквідовано, зобов'язано ліквідатора у строк до 04.12.2013 року надати суду докази передачі до архівної установи фінансово-господарських документів банкрута відповідно до статті 34 Закону (в зазначеній редакції), провадження у справі припинено (том 3, а.с. 41 - 43). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу, з якого вбачається відсутність у підприємства-банкрута майна для здійснення господарської діяльності.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, як контролюючий орган, в якому боржник перебуває на податковому обліку, звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 04.11.2013 року, провадження у справі припинити, мотивуючи відсутністю спеціальних підстав для порушення даної справи про банкрутство за статтею 52 Закону (в зазначеній редакції), а також зазначаючи про те, що оскаржувана ухвала про завершення ліквідаційної процедури унеможливлює проведення податковою інспекцією податкової перевірки боржника, як платника податків, згідно приписів податкового законодавства України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - М'ясищева А.М., суддів: Будко Н.В., Москальової І.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 року у даній справі скасовано, провадження у справі припинено (том 3, а.с. 63 - 65). Апеляційний суд дійшов висновку про те, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючим кредитором не було доведено належними та допустимими доказами відсутності боржника за місцезнаходженням, що зазначалася ініціюючим кредитором як спеціальна підстава для порушення справи про банкрутство за статтею 52 Закону (в зазначеній редакції).
Не погоджуючись з винесеною постановою, боржник в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сухової Н.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 23.12.2013 року, а ухвалу суду першої інстанції від 04.11.2013 року залишити без змін, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 210 Господарського кодексу України, статті 82 Податкового кодексу України, статей 1, 7, 25, 26, 32, 52 Закону (в зазначеній редакції), статті 111 Закону України "Про податкову службу в Україні", статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статей 41, 34, 36, 95, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На думку скаржника, доказом відсутності боржника за місцезнаходженням є постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав відсутності боржника за адресою місцезнаходження.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 23.12.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Сухову Н.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 5 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону (в зазначеній редакції), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Отже, законодавець передбачив наявність альтернативних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону (в зазначеній редакції), що не вимагає від ініціюючого кредитора доведення сукупності зазначених підстав. При цьому, вимоги ініціюючого кредитора повинні бути безспірними (підтвердженими виконавчими документами), однак розмір таких вимог не визначається відповідно до приписів статті 6 Закону (в тій же редакції). Зазначена правова позиція роз'яснена пунктом 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.
Згідно з частинами 1, 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Законом також визначається порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.
Відтак, доказами, що можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону (в зазначеній редакції), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Абзацом 8 статті 1 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство, перелік яких міститься в частині 8 статті 7 Закону (в зазначеній редакції), в якому, зокрема, зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.
Сервисы для юристов